Автомобіль / Силова установка / Електрична силова установка / Діагностика - Електрична силова установка / Діагностика тягового електродвигуна електромобіля

Діагностика тягового електродвигуна електромобіля

Діагностика тягового електродвигуна електромобіля визначає, чи пов'язані втрата потужності, ривки, шум, вібрація, перегрів, відсутність рекуперації або блокування режиму Ready із самим мотором, інвертором, фазними кабелями, датчиком положення ротора, системою охолодження чи механічною частиною привода. Тяговий електродвигун працює разом із високовольтною батареєю, інвертором, редуктором і блоками керування, тому його не можна перевіряти як ізольований агрегат.

Зразок правильного англійського перекладу: діагностика тягового електродвигуна - Traction Motor Diagnostics; діагностика електропривода - Electric Drive Diagnostics; фазний струм - Phase Current; запитаний крутний момент - Requested Torque; фактичний крутний момент - Actual Torque; датчик положення ротора - Rotor Position Sensor; резольвер - Resolver; кут ротора - Rotor Angle; обмотка статора - Stator Winding; міжвиткове замикання - Interturn Short Circuit; опір ізоляції - Insulation Resistance; механічний опір - Mechanical Drag; рекуперативний момент - Regenerative Torque.

Сторінка належить до діагностичного розділу «Діагностика - Електрична силова установка» і пов'язана зі сторінками «Перевірка високовольтної ізоляції електромобіля», «Несправність тягового електродвигуна електромобіля», «Несправність інвертора електромобіля», «Електромобіль втрачає потужність», «Електромобіль не переходить у режим Ready» і «Ремонт тягового електродвигуна електромобіля».

Для допоміжних контурів можуть бути релевантні охолодження та опалення, охолоджувальні рідини, водяні насоси, патрубки системи охолодження, датчики керування і реле. Але діагностика не зводиться до заміни електродвигуна або інвертора: спочатку потрібно встановити, який блок обмежив крутний момент, чи правильні фазні струми, чи достовірний сигнал ротора і чи немає механічного опору.

Головний принцип: несправність тягового електродвигуна підтверджують лише після розмежування чотирьох напрямів - електричної частини мотора, інвертора, датчика положення ротора і механічного привода. Код, шум або різниця фазних струмів самі по собі не визначають несправний компонент.
  • Не торкайтеся високовольтних фазних кабелів і роз'ємів без відповідної кваліфікації.
  • Не вважайте систему безпечною тільки через відсутність режиму Ready.
  • Не від'єднуйте інвертор, мотор або сервісний роз'єднувач без заводської процедури знеструмлення.
  • Не запускайте привод із піднятими колесами без спеціального сервісного режиму.
  • Не перевіряйте високовольтну ізоляцію через підключений інвертор, якщо це не дозволено виробником.
  • Не подавайте зовнішню напругу на резольвер, обмотки або температурні датчики без електричної схеми.
  • Не прокручуйте демонтований електродвигун високою швидкістю без контролю напруги, яку він генерує.
  • Не стирайте коди до збереження стоп-кадрів і параметрів моменту, струму та температури.

Зміст

  1. Мета діагностики
  2. Електродвигун як частина системи
  3. Основні симптоми
  4. Безпека високовольтної перевірки
  5. Необхідне обладнання
  6. Збір початкових даних
  7. Перевірка батареї 12 В
  8. Повне сканування блоків
  9. Коди та стоп-кадри
  10. Запитаний і фактичний момент
  11. Частота обертання електродвигуна
  12. Перевірка фазних струмів
  13. Розмежування мотора та інвертора
  14. Перевірка резольвера
  15. Перевірка фазних обмоток
  16. Міжвиткове замикання
  17. Перевірка високовольтної ізоляції
  18. Температурні параметри
  19. Перевірка охолодження
  20. Підшипники електродвигуна
  21. Редуктор і механічний привод
  22. Діагностика шуму
  23. Діагностика вібрації
  24. Втрата потужності
  25. Ривки при русі
  26. Автомобіль не переходить у Ready
  27. Обмежена рекуперація
  28. Перегрів електродвигуна
  29. Візуальний огляд
  30. Активні тести
  31. Осцилографічна перевірка
  32. Тепловізійна перевірка
  33. Дорожній тест
  34. З чим не можна плутати несправність
  35. Базовий алгоритм діагностики
  36. Контроль після ремонту
  37. Типові помилки
  38. Товарні групи TESMA
  39. Часті питання

Мета діагностики

Мета діагностики - встановити, чому приводний модуль не створює потрібний крутний момент, працює нерівномірно, перегрівається, створює шум або блокує готовність автомобіля до руху.

Перевірка повинна відповісти на такі питання:

  • чи дозволяє BMS віддавати потрібну потужність;
  • чи отримує інвертор достатню високовольтну напругу;
  • чи відповідає фактичний момент запитаному;
  • чи симетричні фазні струми;
  • чи правильно визначається положення ротора;
  • чи немає обриву, короткого або міжвиткового замикання;
  • чи достатній опір ізоляції;
  • чи не перегріваються статор та інвертор;
  • чи працює рідинне або масляне охолодження;
  • чи немає зносу підшипників;
  • чи не створює редуктор або гальмівна система надмірний опір;
  • чи не є симптом наслідком програмного обмеження.

Електродвигун як частина системи

Крутний момент виникає тільки при узгодженій роботі кількох систем:

  • високовольтна батарея подає постійну напругу;
  • BMS визначає допустимий струм;
  • контролер силової установки розраховує потрібний момент;
  • інвертор формує фазні струми;
  • резольвер повідомляє положення ротора;
  • статор створює магнітне поле;
  • ротор створює механічний момент;
  • редуктор передає момент до коліс;
  • система охолодження підтримує допустиму температуру;
  • ABS і система стабілізації можуть зменшувати момент.

Тому відсутність тяги може бути спричинена навіть повністю справним електродвигуном, якщо BMS заборонила струм або інвертор не може сформувати правильні фази.

Основні симптоми

  • електромобіль не переходить у режим Ready;
  • тяга повністю відсутня;
  • потужність обмежена;
  • потужність зникає після прогрівання;
  • автомобіль рухається ривками;
  • момент подається із затримкою;
  • з'явився гул, свист, скрегіт або стукіт;
  • виникла вібрація під тягою;
  • вібрація з'являється при рекуперації;
  • електродвигун або інвертор перегрівається;
  • рекуперація зменшилася або зникла;
  • фазні струми суттєво відрізняються;
  • з'явилася помилка положення ротора;
  • записана помилка високовольтної ізоляції;
  • автомобіль переходить в аварійний режим під навантаженням.

Безпека високовольтної перевірки

Перевірки зі зняттям фазних роз'ємів, вимірюванням ізоляції або доступом до внутрішніх частин виконуються тільки підготовленим персоналом за процедурою виробника.

Перед роботою потрібно:

  • ідентифікувати напругу і топологію системи;
  • обмежити доступ до робочої зони;
  • використовувати діелектричні засоби захисту;
  • знеструмити систему за заводською процедурою;
  • витримати встановлений час розрядження;
  • підтвердити відсутність небезпечної напруги відповідним приладом;
  • захистити відкриті роз'єми від вологи і забруднення;
  • не допускати випадкового обертання ротора.

Необхідне обладнання

  • сканер із підтримкою BMS, інвертора та приводного модуля;
  • заводські електричні схеми;
  • високовольтний мультиметр відповідної категорії;
  • прилад для перевірки опору ізоляції;
  • низькоомний вимірювач обмоток;
  • осцилограф із відповідними ізольованими пробниками;
  • струмові кліщі;
  • тепловізор;
  • віброметр або діагностичні датчики шуму;
  • обладнання для аналізу оливи редуктора;
  • засоби запису параметрів під час руху;
  • діелектричний інструмент і засоби індивідуального захисту.

Збір початкових даних

  • симптом виникає на холодному чи прогрітому автомобілі;
  • при якій швидкості він з'являється;
  • під тягою, накатом чи при рекуперації;
  • при прямолінійному русі або в повороті;
  • при низькому чи високому SOC;
  • після швидкого заряджання або тривалої поїздки;
  • при якій температурі навколишнього повітря;
  • чи зникає симптом після перезапуску;
  • чи змінюється шум після прогрівання;
  • чи були ДТП, удар по днищу або ремонт привода;
  • чи змінювали електродвигун, інвертор, редуктор або програмне забезпечення;
  • які повідомлення з'явилися на панелі.

Перевірка батареї 12 В

Нестабільне низьковольтне живлення може спричинити помилки зв'язку, резольвера, інвертора і високовольтних контакторів.

Перевіряють:

  • напругу у стані спокою;
  • падіння напруги при пробудженні системи;
  • напругу під час переходу у Ready;
  • роботу DC/DC-перетворювача;
  • клеми та масові з'єднання;
  • історію повного розрядження;
  • коди низької напруги у пов'язаних блоках.

Повне сканування блоків

Потрібно зчитати не тільки інвертор.

  • BMS;
  • контролер електричної силової установки;
  • інвертор або моторний контролер;
  • контролер другого приводного модуля, якщо він є;
  • ABS і систему стабілізації;
  • контролер теплового керування;
  • DC/DC-перетворювач;
  • центральний шлюз;
  • кузовний блок;
  • блок керування селектором;
  • систему високовольтної безпеки.

Наприклад, інвертор може записати код обмеження моменту, хоча первинна причина знаходиться у BMS, ABS або системі охолодження.

Коди та стоп-кадри

Перед стиранням потрібно зберегти:

  • поточні та історичні коди;
  • час першої появи;
  • SOC;
  • напругу високовольтної батареї;
  • запитаний момент;
  • фактичний момент;
  • частоту обертання ротора;
  • фазні струми;
  • температуру статора та інвертора;
  • стан синхронізації ротора;
  • опір високовольтної ізоляції;
  • швидкість автомобіля;
  • причину обмеження потужності.

Після стирання визначають, коли код повертається: одразу після пробудження, при переході у Ready, на початку руху, під навантаженням, після нагрівання або під час рекуперації.

Запитаний і фактичний момент

Це один із головних напрямів діагностики.

  • Запитаний момент показує, яку тягу вимагає контролер.
  • Дозволений момент показує обмеження батареї, температури та систем безпеки.
  • Фактичний момент показує результат роботи інвертора і мотора.

Можливі ситуації:

  • запитаний момент низький через втручання системи стабілізації;
  • BMS обмежує дозволений момент через SOC або температуру;
  • запит високий, але інвертор не створює потрібний фазний струм;
  • струм високий, але фактичний момент низький через помилку положення ротора;
  • момент створюється, але автомобіль погано розганяється через механічний опір.

Частота обертання електродвигуна

Показник обертів потрібно порівнювати зі швидкістю автомобіля і передавальним числом редуктора.

Нелогічне значення може виникати через:

  • помилку резольвера;
  • втрату синхронізації;
  • обрив сигнального кола;
  • електромагнітні перешкоди;
  • неправильне калібрування;
  • механічне прослизання або пошкодження передачі;
  • помилку програмного забезпечення.

Перевірка фазних струмів

Інвертор вимірює струм фаз і використовує ці дані для керування моментом.

Під час аналізу перевіряють:

  • симетрію фазних струмів;
  • відповідність струму запитаному моменту;
  • зміну струму при розгоні;
  • поведінку під час рекуперації;
  • стрибки або переривання;
  • відмінність після прогрівання;
  • зв'язок із кодами інвертора;
  • показники датчиків струму при нульовому моменті.

Нерівномірні фазні струми можуть бути спричинені:

  • пошкодженням обмотки;
  • дефектом силового транзистора інвертора;
  • несправністю датчика струму;
  • поганим контактом фазного кабелю;
  • пошкодженням роз'єму;
  • неправильним сигналом положення ротора.

Розмежування мотора та інвертора

Несправність інвертора електромобіля часто створює ті самі симптоми, що й дефект обмоток.

На користь інвертора можуть вказувати:

  • код силового ключа або драйвера;
  • помилка датчика фазного струму;
  • нульове зміщення струму при нерухомому моторі;
  • відсутність керування однією фазою;
  • перегрів силового модуля;
  • симетричний опір обмоток при нерівних струмах;
  • несправність, що зникає після охолодження інвертора;
  • внутрішня помилка живлення керувальної електроніки.

На користь електродвигуна можуть вказувати:

  • відмінність опору фаз;
  • зниження ізоляції обмотки на корпус;
  • локальний перегрів статора;
  • повторювана нерівномірність струмів із різними справними інверторами;
  • механічний шум підшипників;
  • контакт ротора зі статором;
  • металеві частинки у внутрішній оливі;
  • сліди перегріву або рідини всередині мотора.

Перевірка резольвера

Резольвер повідомляє інвертору точне кутове положення ротора. Навіть невелика похибка може погіршити момент і підвищити струм.

Перевіряють:

  • коди положення ротора;
  • статус синхронізації;
  • роз'єм і проводку;
  • екранування кабелю;
  • живлення або сигнал збудження;
  • опір обмоток резольвера;
  • синусний і косинусний сигнали;
  • плавність зміни сигналу при обертанні;
  • відсутність провалів і перешкод;
  • механічне положення датчика;
  • калібрування нульового кута.

Якщо проблема виникла після розбирання мотора або заміни інвертора, особливу увагу приділяють механічному встановленню і процедурі навчання положення ротора.

Перевірка фазних обмоток

Опір тягових обмоток дуже малий. Звичайний мультиметр часто не забезпечує потрібної точності.

Під час вимірювання:

  • електродвигун повністю відокремлюють від інвертора;
  • підтверджують відсутність небезпечної напруги;
  • використовують низькоомний прилад;
  • компенсують опір проводів;
  • враховують температуру обмоток;
  • вимірюють усі комбінації фаз;
  • порівнюють результати між собою;
  • використовують допуски конкретного виробника;
  • перевіряють силові контакти і фазні кабелі.

Однаковий опір фаз не підтверджує повну справність електродвигуна.

Міжвиткове замикання

Міжвиткове замикання з'єднує частину витків однієї обмотки. Зміна загального опору може бути занадто малою для звичайного вимірювання.

Непрямі ознаки:

  • нерівномірні фазні струми;
  • локальний перегрів статора;
  • зниження моменту;
  • підвищене споживання енергії;
  • вібрація або електромагнітний шум;
  • код перевантаження інвертора;
  • симптом посилюється після нагрівання;
  • відмінність індуктивності фаз;
  • аномальна форма струму під навантаженням.

Для підтвердження можуть застосовуватися спеціалізовані методи порівняння індуктивності, імпульсної реакції або форми фазного струму.

Перевірка високовольтної ізоляції

Перевірка високовольтної ізоляції електромобіля визначає, чи немає електричного зв'язку між фазними провідниками і корпусом.

Причини зниження ізоляції:

  • перегрів і руйнування лаку обмотки;
  • волога всередині корпуса;
  • витік охолоджувальної рідини;
  • забруднення внутрішньої оливи;
  • пошкодження фазного кабелю;
  • корозія силового роз'єму;
  • контакт обмотки з корпусом;
  • механічне пошкодження після ДТП;
  • помилка іншого високовольтного компонента.

Загальна помилка ізоляції не доводить несправність мотора. Спочатку локалізують високовольтну гілку, а потім перевіряють відокремлений компонент за процедурою виробника.

Температурні параметри

Перевіряють:

  • температуру статора;
  • температуру ротора, якщо вона розраховується;
  • температуру інвертора;
  • температуру охолоджувальної рідини;
  • температуру оливи приводного модуля;
  • температуру силових роз'ємів;
  • швидкість зростання температури;
  • різницю між суміжними компонентами;
  • температуру у момент обмеження потужності.

На холодному автомобілі температури суміжних компонентів повинні бути логічно близькими. Нереалістичне значення одного датчика може спричинити обмеження без фактичного перегріву.

Перевірка охолодження

Перегрів може бути наслідком несправності допоміжної системи, а не внутрішнього дефекту мотора.

Перевіряють:

  • рівень і специфікацію охолоджувальної рідини;
  • витоки;
  • повітря у контурі;
  • задану і фактичну швидкість насоса;
  • положення клапанів;
  • температуру рідини на вході і виході;
  • прохідність теплообмінника;
  • роботу вентилятора;
  • стан масляного насоса, якщо він передбачений;
  • рівень і специфікацію оливи приводного модуля;
  • наявність металевих частинок;
  • роботу внутрішніх форсунок охолодження.

Підшипники електродвигуна

Знос підшипників може спричинити шум, вібрацію, перегрів і зміну повітряного зазору.

Ознаки:

  • гул залежить від обертів мотора;
  • шум змінюється під тягою і рекуперацією;
  • локальний нагрів підшипникової зони;
  • радіальний або осьовий люфт;
  • шорсткість при ручному обертанні знеструмленого агрегату;
  • вібрація корпуса;
  • металеві частинки в оливі;
  • сліди електричного пошкодження доріжок;
  • контакт ротора зі статором.

У високошвидкісних моторах неправильний тип підшипника або відсутність передбаченого струмовідводу вала може спричинити повторне пошкодження після ремонту.

Редуктор і механічний привод

Редуктор електромобіля може створювати шум і механічний опір, які помилково приписують мотору.

Перевіряють:

  • рівень і стан оливи редуктора;
  • стружку на магнітній пробці;
  • знос зубчастої передачі;
  • підшипники редуктора;
  • люфт диференціала;
  • півосі;
  • внутрішні та зовнішні ШРКСи;
  • підшипники маточин;
  • гальмівні механізми;
  • опори приводного модуля;
  • контакт захисту днища з агрегатом;
  • сліди удару або деформації корпуса.

Діагностика шуму

Частина високочастотного свисту електропривода є нормальною. Оцінюють не сам факт звуку, а зміну його характеру.

Потрібно визначити:

  • чи залежить звук від швидкості автомобіля або обертів мотора;
  • чи виникає він тільки під тягою;
  • чи з'являється при рекуперації;
  • чи залишається накатом;
  • чи змінюється у поворотах;
  • чи посилюється після прогрівання;
  • чи залежить від навантаження;
  • чи локалізується у моторі, інверторі, редукторі або маточині.

Для локалізації використовують датчики шуму, вібраційний аналіз і порівняння частоти звуку з обертами мотора.

Діагностика вібрації

Можливі причини:

  • дисбаланс ротора;
  • деформація вала;
  • знос підшипників;
  • контакт ротора зі статором;
  • пошкодження постійного магніту;
  • нерівномірний фазний струм;
  • помилка кута ротора;
  • люфт редуктора;
  • зношений ШРКС;
  • деформована піввісь;
  • пошкоджена опора приводного модуля;
  • дисбаланс колеса;
  • деформація шини.

Втрата потужності

Для симптому «Електромобіль втрачає потужність» порівнюють усі рівні обмеження.

  • запитаний водієм момент;
  • дозволений момент контролера;
  • зарядний і розрядний ліміт BMS;
  • фактичний момент;
  • струм батареї;
  • напругу високовольтної шини;
  • фазні струми;
  • температуру батареї;
  • температуру мотора та інвертора;
  • статус системи стабілізації;
  • механічний опір привода.

Якщо фактичний момент відповідає дозволеному, електродвигун може бути справним, а обмеження сформоване BMS або іншою системою.

Ривки при русі

Ривки можуть бути спричинені:

  • нестабільним сигналом резольвера;
  • втратою синхронізації ротора;
  • поганим контактом фазного кабелю;
  • несправністю силового ключа інвертора;
  • помилкою датчика струму;
  • міжвитковим замиканням;
  • люфтом у редукторі;
  • зношеним внутрішнім ШРКСом;
  • пошкодженою опорою агрегату;
  • втручанням системи стабілізації;
  • помилкою датчика швидкості колеса;
  • неправильним калібруванням після ремонту.

Автомобіль не переходить у Ready

Для симптому «Електромобіль не переходить у режим Ready» мотор перевіряють тільки після базових дозволів високовольтної системи.

Послідовно перевіряють:

  1. батарею 12 В;
  2. зв'язок між блоками;
  3. HVIL;
  4. високовольтну ізоляцію;
  5. контактори і передзаряд;
  6. аварійний статус після ДТП;
  7. положення селектора;
  8. сигнал резольвера;
  9. коротке замикання фаз;
  10. внутрішню помилку інвертора;
  11. механічне блокування привода.

Обмежена рекуперація

Слабка рекуперація не доводить несправність мотора.

Перевіряють:

  • SOC батареї;
  • температуру батареї;
  • дозволений зарядний струм BMS;
  • вибраний режим руху;
  • роботу ABS і системи стабілізації;
  • температуру інвертора;
  • температуру електродвигуна;
  • запитаний і фактичний рекуперативний момент;
  • фазні струми;
  • сигнал положення ротора;
  • стан високовольтної ізоляції.

Перегрів електродвигуна

Перегрів оцінюють разом із навантаженням, швидкістю, температурою рідини і струмом.

Можливі причини:

  • низький рівень охолоджувальної рідини;
  • повітря у контурі;
  • несправний насос;
  • закритий клапан;
  • засмічений теплообмінник;
  • низький рівень оливи приводного модуля;
  • несправний масляний насос;
  • знос підшипників;
  • механічний опір редуктора;
  • міжвиткове замикання;
  • неправильне фазне керування;
  • помилковий сигнал датчика температури.

Візуальний огляд

  • сліди удару по корпусу;
  • тріщини і деформації;
  • пошкодження високовольтного роз'єму;
  • оплавлення або потемніння фазних контактів;
  • пошкодження фазних кабелів;
  • корозію низьковольтних роз'ємів;
  • сліди охолоджувальної рідини;
  • витік оливи редуктора;
  • стан патрубків;
  • пошкодження захисту днища;
  • стан опор приводного модуля;
  • ознаки попереднього розбирання;
  • нештатні герметики, з'єднання або проводку.

Активні тести

Доступні функції залежать від автомобіля.

Сканер може дозволяти:

  • перевірку насоса охолодження;
  • перевірку клапанів теплового контуру;
  • перевірку вентилятора;
  • контроль обертів мотора у спеціальному режимі;
  • тест положення ротора;
  • процедуру калібрування резольвера;
  • самоперевірку інвертора;
  • перевірку контакторів;
  • перевірку високовольтної ізоляції;
  • сервісний режим видалення повітря.

Невиконаний тест може бути наслідком активного коду, низької напруги 12 В, відсутності високовольтного дозволу, невідповідної температури або неправильного положення селектора.

Осцилографічна перевірка

Осцилограф застосовують переважно для низьковольтних сигналів резольвера і датчиків.

Перевіряють:

  • стабільність сигналу збудження;
  • форму синусного і косинусного сигналів;
  • симетрію амплітуд;
  • фазове співвідношення;
  • провали при повільному обертанні;
  • електромагнітні перешкоди;
  • залежність сигналу від температури;
  • нестабільність при вібрації роз'єму або проводки.

Перевірка високовольтних фазних сигналів потребує спеціальних ізольованих пробників і підготовки. Звичайне підключення осцилографа може пошкодити обладнання та створити небезпеку.

Тепловізійна перевірка

Тепловізор допомагає виявити:

  • локальний перегрів статора;
  • нагрів одного фазного з'єднання;
  • гарячий підшипниковий вузол;
  • несправний насос;
  • відсутність циркуляції через окрему гілку;
  • перегрів інвертора;
  • нерівномірне охолодження корпуса;
  • перегрів редуктора або гальмівного механізму.

Тепловізійне зображення оцінюють разом із навантаженням і тривалістю роботи. Гарячий компонент не завжди є первинною причиною.

Дорожній тест

Дорожній тест виконують тільки після підтвердження безпечності високовольтної системи.

  1. Перевірити стабільний перехід у Ready.
  2. Оцінити початок руху.
  3. Виконати плавний розгін.
  4. Перевірити навантаження у безпечних умовах.
  5. Оцінити момент під час прискорення.
  6. Перевірити рекуперацію.
  7. Зафіксувати швидкість і оберти появи шуму.
  8. Перевірити поведінку у поворотах.
  9. Записати фазні струми.
  10. Записати температури мотора та інвертора.
  11. Порівняти запитаний і фактичний момент.
  12. Після тесту повторно зчитати коди.

З чим не можна плутати несправність

  • нормальний високочастотний звук електропривода;
  • шум інвертора;
  • виття редуктора;
  • гул підшипника маточини;
  • шум шин;
  • вібрацію колеса;
  • зношений ШРКС;
  • пошкоджену опору приводного модуля;
  • заклинювання гальмівного механізму;
  • обмеження BMS через SOC або температуру;
  • втручання системи стабілізації;
  • помилку датчика швидкості колеса;
  • низьку напругу батареї 12 В;
  • програмне обмеження після ДТП або оновлення.

Базовий алгоритм діагностики

  1. Зафіксувати симптом і умови його появи.
  2. Перевірити батарею 12 В.
  3. Виконати повне сканування блоків.
  4. Зберегти коди і стоп-кадри.
  5. Визначити первинний код.
  6. Перевірити дозволений, запитаний і фактичний момент.
  7. Перевірити напругу високовольтної батареї.
  8. Порівняти фазні струми.
  9. Перевірити положення і синхронізацію ротора.
  10. Перевірити температури мотора та інвертора.
  11. Перевірити систему охолодження.
  12. Виконати дорожній тест із записом параметрів.
  13. Локалізувати шум і вібрацію.
  14. Виключити редуктор, півосі, маточини і гальма.
  15. Знеструмити систему за процедурою виробника.
  16. Оглянути фазні кабелі і роз'єми.
  17. Перевірити опір обмоток.
  18. Перевірити високовольтну ізоляцію.
  19. Перевірити резольвер і його калібрування.
  20. Підтвердити несправний компонент окремою перевіркою.

Контроль після ремонту

  • усі блоки виходять на зв'язок;
  • автомобіль стабільно переходить у Ready;
  • коди не повертаються;
  • положення ротора визначається правильно;
  • фазні струми симетричні;
  • запитаний і фактичний момент узгоджені;
  • тяга подається плавно;
  • рекуперація працює;
  • сторонній шум відсутній;
  • вібрація не перевищує нормальний рівень;
  • температура мотора та інвертора допустима;
  • насоси та клапани працюють;
  • витік рідини або оливи відсутній;
  • опір ізоляції відповідає вимогам;
  • після контрольної поїздки немає нових кодів.

Типові помилки

  • замінювати електродвигун тільки за назвою коду;
  • не перевірити батарею 12 В;
  • зчитувати тільки блок інвертора;
  • не зберегти стоп-кадри;
  • не перевірити дозволений момент BMS;
  • вважати нерівні фазні струми доказом несправності обмотки;
  • не перевірити інвертор і датчики струму;
  • вимірювати низький опір звичайним мультиметром;
  • не враховувати температуру обмоток;
  • вважати однаковий опір доказом відсутності міжвиткового замикання;
  • не перевірити калібрування резольвера;
  • ігнорувати охолодження;
  • не виключити редуктор, ШРКСи, маточини і гальма;
  • плутати нормальний електромагнітний свист із несправністю;
  • не виконати перевірку після прогрівання;
  • не провести дорожній тест після ремонту.

Товарні групи TESMA

Тяговий електродвигун, інвертор і високовольтні кабелі підбирають за VIN, оригінальним номером, напругою, типом привода та програмною конфігурацією. Каталог TESMA може бути корисним для допоміжних систем охолодження і низьковольтного керування.

Охолодження електропривода

Датчики та низьковольтне керування

Часті питання

З чого починати діагностику тягового електродвигуна?

З перевірки батареї 12 В, повного сканування блоків, збереження стоп-кадрів і порівняння запитаного, дозволеного та фактичного моменту.

Чи можна визначити несправний мотор за кодом інвертора?

Ні. Код може бути спричинений інвертором, фазним кабелем, резольвером, охолодженням або зовнішнім обмеженням.

Чому фазні струми відрізняються?

Можливі дефект обмотки, силового транзистора, датчика струму, фазного контакту або неправильний сигнал положення ротора.

Чи достатньо виміряти опір обмоток?

Ні. Однаковий статичний опір не виключає міжвиткове замикання, яке може проявлятися тільки під навантаженням або після нагрівання.

Що таке резольвер?

Це датчик, який повідомляє інвертору точне кутове положення ротора для правильного керування фазними струмами.

Чому несправний резольвер викликає ривки?

Інвертор формує струми відносно положення ротора. Неправильний або нестабільний сигнал порушує створення крутного моменту.

Чому електромобіль не переходить у Ready?

Причиною можуть бути батарея 12 В, HVIL, ізоляція, контактори, передзаряд, інвертор, коротке замикання фаз, резольвер або механічне блокування привода.

Чому мотор перегрівається?

Через несправне охолодження, низький рівень рідини або оливи, механічний опір, знос підшипників, міжвиткове замикання або неправильне керування інвертором.

Чи нормальний свист електродвигуна?

Частина високочастотного звуку є нормальною. Перевірка потрібна, якщо звук став новим, посилився або супроводжується вібрацією, нагріванням чи кодами.

Як відрізнити шум мотора від редуктора?

Порівнюють залежність звуку від обертів мотора, швидкості автомобіля, тяги, накату, рекуперації та поворотів, а також локалізують його датчиками шуму.

Чому потужність зникає після прогрівання?

Можливі температурне обмеження, погіршення контакту, несправність інвертора, міжвиткове замикання, знос підшипника або падіння опору ізоляції.

Чи завжди помилка ізоляції означає несправний мотор?

Ні. Джерелом може бути інвертор, батарея, OBC, компресор, нагрівач, кабель або інший високовольтний компонент.

Навіщо перевіряти редуктор і гальма?

Механічний опір збільшує струм, нагрівання і навантаження на мотор, створюючи симптоми електричної несправності.

Що підтверджує несправність тягового електродвигуна?

Сукупність незалежних результатів: відхилення обмоток або ізоляції, локальний перегрів, механічне пошкодження, стабільна фазна аномалія та виключення інвертора і зовнішніх причин.

Що підтверджує успішний ремонт?

Стабільний Ready, правильний сигнал ротора, симетричні фазні струми, плавна тяга і рекуперація, нормальна температура, справна ізоляція та відсутність повторних кодів.

Пов'язані сторінки бази знань TESMA

Що ще почитати по цій темі

Висновок

Діагностика тягового електродвигуна електромобіля повинна розмежувати несправність самого мотора, інвертора, датчика положення ротора, високовольтної ізоляції, охолодження та механічного привода. Основними параметрами є запитаний і фактичний момент, фазні струми, положення ротора, температура та стан високовольтної шини.

Код інвертора, гул або різниця струмів не є достатньою підставою для заміни електродвигуна. Остаточний висновок роблять після аналізу даних під навантаженням, перевірки обмоток та ізоляції, оцінки резольвера, виключення редуктора і підтвердження причинно-наслідкового зв'язку.