Автомобіль / Силова установка / Електрична силова установка / Ремонт - Електрична силова установка / Ремонт тягового електродвигуна електромобіля

Ремонт тягового електродвигуна електромобіля

Ремонт тягового електродвигуна електромобіля включає відновлення статора, обмоток, ротора, вала, підшипників, резольвера або енкодера, температурних датчиків, фазних виводів, ущільнень, корпуса і системи охолодження. До розбирання потрібно довести, що несправність знаходиться саме у тяговому електродвигуні, а не в інверторі, фазних кабелях, редукторі електромобіля, приводах коліс, підшипниках маточин, гальмах, тяговій батареї або програмному забезпеченні.

Зразок правильного англійського перекладу: ремонт тягового електродвигуна - Traction Motor Repair; ремонт приводного електродвигуна - Electric Drive Motor Repair; приводний модуль - Drive Unit; статор - Stator; ротор - Rotor; трифазні обмотки - Three-Phase Windings; міжвиткове замикання - Interturn Short Circuit; міжфазне замикання - Phase-to-Phase Short Circuit; замикання фази на корпус - Phase-to-Ground Fault; опір ізоляції - Insulation Resistance; імпульсна перевірка обмоток - Surge Test; фазний опір - Phase Resistance; фазна індуктивність - Phase Inductance; резольвер - Resolver; датчик положення ротора - Rotor Position Sensor; енкодер - Encoder; зміщення положення ротора - Rotor Position Offset; датчик температури електродвигуна - Motor Temperature Sensor; підшипник вала - Shaft Bearing; електрична ерозія підшипника - Electrical Bearing Erosion; рифлення доріжки підшипника - Bearing Fluting; розмагнічування - Demagnetization; повітряний зазор - Air Gap; биття вала - Shaft Runout; балансування ротора - Rotor Balancing; вакуумне просочення під тиском - Vacuum Pressure Impregnation; сорочка охолодження - Coolant Jacket; перевірка герметичності - Leak Test; контроль після ремонту - Post-Repair Validation.

Перед ремонтом використовують сторінки «Несправність тягового електродвигуна електромобіля», «Діагностика тягового електродвигуна електромобіля», «Перевірка високовольтної ізоляції електромобіля» та «Заміна інвертора електромобіля». Ривки, шум, перегрів, втрата потужності або відсутність режиму Ready визначають напрям перевірки, але не доводять дефект обмоток чи підшипників.

Для суміжних робіт можуть бути релевантні деталі трансмісії, підшипники, оливи й мастила, сальники півосей, компоненти охолодження, охолоджувальні рідини, патрубки, електричні датчики, обладнання для СТО та інструмент. Сам електродвигун, обмотки, ротор, резольвер і внутрішні деталі підбирають за VIN, OE-номером приводного модуля, типом двигуна та заводською специфікацією.

Головний принцип: ремонт тягового електродвигуна починають не з розбирання, а з підтвердження дефекту. Після ремонту повинні бути перевірені не лише обмотки, а й ізоляція, положення ротора, балансування, підшипники, герметичність, охолодження, фазні струми, тяга та рекуперація.
  • Не розбирайте тяговий електродвигун без високовольтного допуску, заводської процедури та спеціалізованого обладнання.
  • Не вважайте систему знеструмленою після вимкнення автомобіля або від'єднання батареї 12 В.
  • Не торкайтеся фазних виводів до від'єднання інвертора і перевірки відсутності напруги.
  • Не обертайте ротор із постійними магнітами без урахування напруги, яка може виникати на фазних виводах.
  • Не використовуйте універсальну випробувальну напругу для перевірки ізоляції - вона визначається виробником.
  • Не подавайте напругу мегомметра через підключений інвертор, датчики або іншу електроніку.
  • Не витягуйте ротор із сильними постійними магнітами без направляючого пристрою та контролю зусилля.
  • Не замінюйте підшипники ударами через вал, ротор або магнітний пакет.
  • Не виконуйте перемотування без відтворення схеми, числа витків, перерізу провідника, ізоляційного класу та технології просочення.
  • Не встановлюйте відремонтований двигун без перевірки інвертора і фазних кабелів - початкова причина може повторно пошкодити обмотки.

Зміст

  1. Що входить до ремонту
  2. Типи тягових електродвигунів
  3. Інтегрований приводний модуль
  4. Ремонт чи заміна
  5. Ознаки несправності
  6. Підтвердження дефекту
  7. Інвертор чи електродвигун
  8. Електродвигун чи редуктор
  9. Сканування та живі дані
  10. Фазні струми
  11. Перевірка ізоляції
  12. Опір фазних обмоток
  13. Індуктивність та імпеданс
  14. Імпульсна перевірка обмоток
  15. Резольвер або енкодер
  16. Температурні датчики
  17. Шум, вібрація і жорсткість
  18. Діагностика підшипників
  19. Перевірка ротора
  20. Охолодження електродвигуна
  21. Рідина або олива всередині двигуна
  22. Підготовка до ремонту
  23. Знеструмлення системи
  24. Демонтаж приводного модуля
  25. Зливання рідин
  26. Від'єднання кабелів і роз'ємів
  27. Розбирання електродвигуна
  28. Виймання ротора
  29. Дефектування статора
  30. Ремонт і перемотування обмоток
  31. Просочення та полімеризація
  32. Ремонт фазних виводів
  33. Ремонт ротора
  34. Постійні магніти та розмагнічування
  35. Ротор асинхронного двигуна
  36. Вал, шліци та биття
  37. Заміна підшипників
  38. Електрична ерозія підшипників
  39. Ущільнення та сальники
  40. Ремонт резольвера
  41. Корпус і сорочка охолодження
  42. Очищення деталей
  43. Складання електродвигуна
  44. Повітряний зазор
  45. Балансування ротора
  46. Перевірка герметичності
  47. Контроль обмоток після ремонту
  48. Установлення приводного модуля
  49. Заповнення редуктора оливою
  50. Заповнення системи охолодження
  51. Кодування та адаптації
  52. Калібрування положення ротора
  53. Стендова перевірка
  54. Перший запуск
  55. Дорожній тест
  56. Перевірка рекуперації
  57. Тепловий контроль
  58. Контроль після ремонту
  59. Базовий алгоритм ремонту
  60. Типові помилки
  61. Товарні групи TESMA
  62. Часті питання

Що входить до ремонту

Залежно від конструкції ремонт може включати:

  • заміщення або перемотування обмоток статора;
  • відновлення міжфазної та корпусної ізоляції;
  • ремонт фазних шин і виводів;
  • заміщення термодатчиків;
  • ремонт або заміну резольвера;
  • калібрування положення ротора;
  • заміщення підшипників;
  • відновлення посадкових місць підшипників;
  • заміщення сальників і ущільнень;
  • контроль вала та шліців;
  • ремонт ротора;
  • заміщення пошкоджених магнітів, якщо технологія допускається;
  • відновлення системи охолодження;
  • ремонт корпуса;
  • відновлення герметичності;
  • динамічне балансування;
  • стендову перевірку після складання.

Типи тягових електродвигунів

Технологія ремонту залежить від типу машини:

  • синхронний двигун із постійними магнітами;
  • внутрішній синхронний двигун із магнітами;
  • асинхронний індукційний двигун;
  • синхронний двигун із зовнішнім збудженням;
  • реактивний електродвигун;
  • електродвигун із комбінованою системою збудження.

Не кожний ротор має постійні магніти, а не кожний двигун використовує резольвер. Тому діагностику та ремонт виконують за конструкцією конкретного приводного модуля.

Інтегрований приводний модуль

Електродвигун може бути об'єднаний з:

  • інвертором;
  • редуктором;
  • диференціалом;
  • масляною помпою;
  • системою охолодження;
  • високовольтним розподільним блоком;
  • паркувальним механізмом;
  • датчиками швидкості та положення.

Перед розбиранням визначають, чи можна відокремити електродвигун від редуктора та інвертора без заміни всього приводного модуля.

Ремонт чи заміна

Ремонт доцільний, якщо:

  • корпус не має критичної деформації;
  • статорний пакет придатний до відновлення;
  • ротор не має невідновлюваного руйнування;
  • вал не має критичних тріщин або деформації;
  • запасні частини та матеріали доступні;
  • можливо відтворити заводську схему обмоток;
  • є обладнання для просочення і балансування;
  • можливо провести стендовий контроль;
  • вартість ремонту обґрунтована порівняно із заміною.

Заміна вузла може бути раціональнішою при пошкодженні магнітного пакета, тріщині ротора, значній деформації корпуса, руйнуванні посадкових місць, відсутності ремонтної документації або неможливості перевірити безпечність відновленого двигуна.

Ознаки несправності

  • відсутня тяга;
  • одна вісь відключена;
  • потужність обмежена;
  • автомобіль рухається ривками;
  • момент пульсує;
  • привод відключається під навантаженням;
  • проблема виникає після прогрівання;
  • електродвигун перегрівається;
  • з'являється гул, скрегіт або гуркіт;
  • вібрація залежить від швидкості ротора;
  • змінюється шум при переході від тяги до рекуперації;
  • рекуперація відсутня;
  • з'являється код фазної обмотки;
  • з'являється код положення ротора;
  • з'являється код температури;
  • з'являється помилка ізоляції;
  • у мастилі приводного модуля є металева стружка;
  • з електродвигуна або редуктора витікає олива чи рідина.

Підтвердження дефекту

Перед розбиранням потрібно:

  1. Зафіксувати точні умови появи симптомів.
  2. Виконати повне сканування всіх систем.
  3. Зберегти коди і стоп-кадри.
  4. Порівняти запитаний і фактичний момент.
  5. Проаналізувати фазні струми.
  6. Перевірити інвертор.
  7. Перевірити фазні кабелі.
  8. Перевірити резольвер.
  9. Перевірити ізоляцію.
  10. Перевірити охолодження.
  11. Відокремити шум двигуна від редуктора, приводів і маточин.
  12. Підтвердити механічний або електричний дефект двигуна.

Інвертор чи електродвигун

Код струму або короткого замикання може бути спричинений обома вузлами. Для розмежування оцінюють:

  • внутрішні коди силового модуля інвертора;
  • симетрію фазних опорів двигуна;
  • ізоляцію обмоток;
  • стан фазних кабелів;
  • сигнал резольвера;
  • фазні струми під контрольованим навантаженням;
  • поведінку після від'єднання компонентів за процедурою;
  • результати стендової перевірки інвертора;
  • результати перевірки двигуна спеціальним обладнанням.

Електродвигун чи редуктор

Шум редуктора та електродвигуна може бути схожим. Оцінюють:

  • залежність шуму від швидкості автомобіля;
  • залежність від швидкості ротора;
  • залежність від тягового моменту;
  • зміну при русі накатом;
  • зміну при рекуперації;
  • спектр вібрації;
  • наявність стружки в оливі;
  • люфт валів;
  • стан зубчастих передач;
  • стан підшипників редуктора.

Сканування та живі дані

Зберігають:

  • коди інвертора і VCU;
  • коди BMS;
  • коди теплового керування;
  • запитаний момент;
  • фактичний момент;
  • швидкість ротора;
  • струми U, V і W;
  • напругу DC-шини;
  • струм батареї;
  • температуру статора;
  • температуру ротора, якщо доступна;
  • температуру інвертора;
  • сигнал положення ротора;
  • причину обмеження моменту;
  • значення ізоляції;
  • швидкість помпи та положення клапанів.

Фазні струми

Аналізують:

  • симетрію трьох фаз;
  • зсув нуля датчиків;
  • струм при нульовій команді моменту;
  • струм під час початку руху;
  • струм при великому навантаженні;
  • струм під час рекуперації;
  • стрибки і провали сигналу;
  • зв'язок між струмом і температурою;
  • поведінку безпосередньо перед аварійним відключенням.

Дисбаланс фаз не є автоматичним доказом дефекту статора. Причиною також можуть бути інвертор, фазний кабель, силовий контакт або датчик струму.

Перевірка ізоляції

Перевіряють ізоляцію:

  • кожної фази відносно корпуса;
  • фазних кабелів;
  • фазних виводів;
  • температурних датчиків відносно силових кіл;
  • двигуна у холодному стані;
  • двигуна після нагрівання, якщо процедура допускає;
  • двигуна після роботи помпи охолодження;
  • двигуна після впливу вологи або рідини.

Випробувальну напругу, тривалість і допустимий результат визначає виробник. Перед вимірюванням інвертор та чутливу електроніку від'єднують.

Опір фазних обмоток

Через дуже низький опір вимірювання виконують мікроомметром із компенсацією опору проводів. Контролюють:

  • опір між U і V;
  • опір між V і W;
  • опір між W і U;
  • температуру статора під час вимірювання;
  • різницю між фазами;
  • стабільність контакту вимірювальних затискачів;
  • відповідність заводським даним.

Універсального допустимого опору або відсотка розбіжності для всіх двигунів немає.

Індуктивність та імпеданс

Вимірювання індуктивності допомагає виявити:

  • міжвиткове замикання;
  • асиметрію магнітного кола;
  • неправильне положення ротора;
  • пошкодження обмотки;
  • пошкодження ротора асинхронного двигуна.

Результат залежить від положення ротора, частоти вимірювання та типу електродвигуна, тому його порівнюють із заводською методикою або еталонним вузлом.

Імпульсна перевірка обмоток

Імпульсний тест може виявити дефекти міжвиткової ізоляції, які не видно при звичайному вимірюванні опору. Його проводять:

  • на повністю від'єднаному статорі;
  • з напругою, дозволеною для конкретної обмотки;
  • з порівнянням форм сигналів фаз;
  • до ремонту;
  • після перемотування;
  • після просочення і полімеризації.

Надмірна випробувальна напруга може сама пошкодити ізоляцію.

Резольвер або енкодер

Перевіряють:

  • опорний сигнал;
  • синусний і косинусний сигнали;
  • амплітуду;
  • фазове співвідношення;
  • цілісність обмоток резольвера;
  • екранування;
  • стан роз'єму;
  • механічне кріплення;
  • положення відносно ротора;
  • потребу в адаптації після складання.

Температурні датчики

Перевіряють:

  • опір датчика при відомій температурі;
  • плавність зміни;
  • відсутність обриву;
  • відсутність короткого замикання;
  • стан проводки всередині статора;
  • ізоляцію датчика від силової обмотки;
  • правильне розташування після перемотування;
  • відповідність характеристиці блока керування.

Шум, вібрація і жорсткість

Для локалізації застосовують:

  • запис шуму при тязі;
  • запис при накаті;
  • запис при рекуперації;
  • віброаналіз корпуса;
  • аналіз частоти, пов'язаної зі швидкістю ротора;
  • порівняння передньої і задньої осі;
  • контроль опор приводного модуля;
  • контроль приводів коліс;
  • контроль редуктора;
  • контроль підшипників електродвигуна.

Діагностика підшипників

Ознаки пошкодження:

  • гул, який зростає зі швидкістю ротора;
  • шорсткість при ручному обертанні;
  • радіальний або осьовий люфт;
  • перегрів зони підшипника;
  • вібрація на характерних частотах;
  • пошкодження сепаратора;
  • сліди електричної ерозії;
  • рифлення доріжок;
  • зміна кольору від перегріву;
  • пошкодження посадкового місця.

Перевірка ротора

Контролюють:

  • стан вала;
  • биття;
  • стан шліців;
  • стан посадок підшипників;
  • сліди контакту зі статором;
  • тріщини;
  • зміщення деталей ротора;
  • стан магнітів, якщо вони є;
  • стан короткозамкненої клітки асинхронного ротора;
  • динамічний дисбаланс;
  • корозію;
  • сліди перегріву.

Охолодження електродвигуна

Конструкція може використовувати:

  • водяну сорочку статора;
  • оливне охолодження статора;
  • оливне охолодження ротора;
  • розпилення оливи на обмотки;
  • спільний контур з інвертором;
  • окрему електричну помпу;
  • теплообмінник або чилер.

Перевіряють потік, тиск, герметичність, чистоту каналів, правильність рідини, роботу помпи та різницю температур.

Рідина або олива всередині двигуна

Потрапляння невідповідної рідини може спричинити:

  • зниження опору ізоляції;
  • корозію шин;
  • пошкодження лаку обмоток;
  • забруднення резольвера;
  • руйнування підшипників;
  • струмопровідні відкладення;
  • повторний пробій після сушіння.

Якщо двигун конструктивно працює в оливі, використовують лише рідину встановленої специфікації. Наявність оливи в такому двигуні не є несправністю сама по собі.

Підготовка до ремонту

  1. Зберегти діагностичний звіт.
  2. Зафіксувати параметри до розбирання.
  3. Записати номер приводного модуля.
  4. Визначити тип електродвигуна.
  5. Отримати заводську процедуру.
  6. Підготувати високовольтну робочу зону.
  7. Підготувати підйомне обладнання.
  8. Підготувати направляючу для ротора.
  9. Підготувати вимірювальне обладнання.
  10. Підготувати заглушки для патрубків і роз'ємів.
  11. Підготувати ремонтні деталі та ущільнення.
  12. Визначити контрольні критерії після ремонту.

Знеструмлення системи

  1. Вимкнути заряджання і дистанційні функції.
  2. Перевести автомобіль у безпечний стан.
  3. Віддалити ключ.
  4. Від'єднати низьковольтне живлення за процедурою.
  5. Вийняти сервісний роз'єднувач.
  6. Заблокувати повторне підключення.
  7. Дочекатися розрядження DC-шини.
  8. Перевірити прилад на відомому джерелі.
  9. Фізично перевірити відсутність напруги.
  10. Повторно перевірити справність приладу.

Демонтаж приводного модуля

Залежно від автомобіля демонтують:

  • приводи коліс;
  • елементи підрамника;
  • опори силового модуля;
  • високовольтний кабель;
  • фазні кабелі, якщо інвертор окремий;
  • низьковольтні роз'єми;
  • патрубки охолодження;
  • масляні магістралі;
  • трос або привід паркувального механізму;
  • захисні кожухи.

Модуль підтримують підйомним обладнанням і не підвішують за кабелі, патрубки або корпус інвертора.

Зливання рідин

Перед розбиранням:

  • визначають окремі контури оливи та охолоджувальної рідини;
  • використовують чисту тару;
  • оцінюють колір і запах рідини;
  • перевіряють воду або емульсію;
  • перевіряють металеві частинки;
  • оглядають магнітні пробки;
  • зберігають зразок для аналізу;
  • не повертають забруднену рідину в систему.

Від'єднання кабелів і роз'ємів

  • маркують U, V і W;
  • фіксують положення резольверного роз'єму;
  • не пошкоджують екранування;
  • перевіряють силові контакти;
  • перевіряють HVIL;
  • перевіряють ущільнення;
  • закривають роз'єми заглушками;
  • не допускають потрапляння оливи та рідини;
  • не згинають кабелі нижче допустимого радіуса.

Розбирання електродвигуна

Перед відкриванням корпуса:

  • очищують зовнішню поверхню;
  • фіксують положення кришок;
  • позначають взаємне положення деталей;
  • вимірюють початковий осьовий люфт;
  • перевіряють легкість обертання;
  • зберігають регулювальні шайби;
  • дотримуються послідовності відкручування;
  • не пошкоджують ущільнювальні площини;
  • не застосовують ударний інструмент біля магнітів і датчиків.

Виймання ротора

Ротор із постійними магнітами може різко притягуватися до статора та металевого інструменту. Використовують:

  • спеціальну направляючу;
  • немагнітні допоміжні пристрої;
  • контрольоване підйомне обладнання;
  • захист від защемлення;
  • фіксацію ротора після виймання;
  • чисту неметалеву поверхню зберігання.

Не допускають контакту ротора зі статором, падіння, удару або притягування сторонніх металевих предметів.

Дефектування статора

Оглядають:

  • лобові частини обмоток;
  • потемніння лаку;
  • сліди дуги;
  • розплавлення ізоляції;
  • пошкодження пазової ізоляції;
  • стан бандажів;
  • стан фазних шин;
  • місця зварювання або пайки;
  • температурні датчики;
  • сліди контакту ротора;
  • корозію;
  • сліди охолоджувальної рідини або оливи.

Ремонт і перемотування обмоток

При перемотуванні потрібно відтворити:

  • схему з'єднання фаз;
  • кількість витків;
  • переріз і форму провідника;
  • матеріал провідника;
  • крок обмотки;
  • послідовність укладання;
  • пазову ізоляцію;
  • міжфазні бар'єри;
  • механічне кріплення;
  • розташування термодатчиків;
  • ізоляційний клас;
  • технологію з'єднання шин;
  • технологію просочення.

Зміна електричних параметрів обмотки може порушити алгоритм керування інвертора, збільшити фазний струм і спричинити перегрів.

Просочення та полімеризація

Якісне просочення забезпечує:

  • електричну ізоляцію;
  • механічну фіксацію провідників;
  • теплопередачу;
  • стійкість до вібрації;
  • захист від вологи;
  • зменшення шуму обмоток.

Контролюють сумісність матеріалу, вакуум, тиск, температуру, тривалість просочення, режим полімеризації та відсутність пустот.

Ремонт фазних виводів

Перевіряють:

  • стан шин;
  • зварні з'єднання;
  • обтиски;
  • ізолятори;
  • прохідні ущільнення;
  • контактні поверхні;
  • сліди перегріву;
  • механічне навантаження;
  • герметичність;
  • відстані між фазами та корпусом.

Ремонт ротора

Допустимість ремонту залежить від конструкції. Можливі роботи:

  • заміна підшипникових кілець або втулок, якщо передбачено;
  • відновлення посадки підшипника;
  • ремонт шліців;
  • усунення незначного поверхневого пошкодження;
  • заміна балансувальних елементів;
  • відновлення захисного покриття;
  • заміна доступних магнітів за спеціальною технологією;
  • динамічне балансування.

Зварювання, нагрівання або механічна обробка ротора без технологічної карти можуть змінити міцність і магнітні властивості.

Постійні магніти та розмагнічування

Для двигунів із постійними магнітами перевіряють:

  • тріщини магнітів;
  • зміщення;
  • відшарування;
  • пошкодження утримувальної оболонки;
  • сліди контакту зі статором;
  • перегрів;
  • неоднаковий магнітний потік;
  • часткове розмагнічування;
  • динамічний дисбаланс.

Часткове розмагнічування може проявлятися зниженням моменту, підвищеним струмом, пульсаціями і перегрівом.

Ротор асинхронного двигуна

В асинхронному двигуні оцінюють:

  • стан короткозамкненої клітки;
  • тріщини стрижнів;
  • пошкодження короткозамикаючих кілець;
  • перегрів;
  • зміщення пакета;
  • стан вала;
  • сліди контакту зі статором;
  • дисбаланс;
  • корозію.

Вал, шліци та биття

Контролюють:

  • радіальне биття;
  • осьове биття;
  • діаметри підшипникових посадок;
  • овальність;
  • конусність;
  • задири;
  • тріщини;
  • стан шліців;
  • стан різьби;
  • положення відносно пакета ротора.

Заміна підшипників

Підшипники підбирають за:

  • оригінальним номером;
  • розмірами;
  • класом точності;
  • внутрішнім зазором;
  • швидкістю обертання;
  • температурним режимом;
  • типом ущільнення;
  • типом мастила;
  • електроізоляційними властивостями;
  • напрямком осьового навантаження.

Під час монтажу зусилля прикладають лише до кільця, яке встановлюється з натягом. Струм через підшипник при індукційному нагріванні не допускається без відповідної технології.

Електрична ерозія підшипників

Пошкодження струмом може утворювати:

  • мікрократери;
  • матову поверхню доріжок;
  • поперечне рифлення;
  • гул;
  • підвищену вібрацію;
  • прискорене руйнування мастила.

Після заміни перевіряють заземлення, екранування, конструкцію фазних кабелів, стан інвертора і передбачені виробником струмовідвідні або ізольовані елементи.

Ущільнення та сальники

Замінюють:

  • сальники вала;
  • ущільнення кришок;
  • кільця патрубків;
  • ущільнення фазних виводів;
  • ущільнення резольвера;
  • одноразові прокладки;
  • герметик у передбачених зонах.

Робочу кромку сальника не встановлюють на пошкоджену доріжку вала без відновлення поверхні.

Ремонт резольвера

Ремонт може включати:

  • заміщення статора резольвера;
  • заміщення ротора датчика;
  • ремонт проводки;
  • ремонт екрана;
  • заміщення роз'єму;
  • відновлення механічного кріплення;
  • встановлення початкового положення;
  • подальше електронне калібрування.

Корпус і сорочка охолодження

Перевіряють:

  • тріщини;
  • деформацію;
  • пошкодження різьби;
  • стан посадок підшипників;
  • корозію;
  • герметичність сорочки;
  • забруднення каналів;
  • площинність стиків;
  • стан штуцерів;
  • наслідки ДТП.

Зварювання корпуса допускається лише тоді, коли відома марка матеріалу, зона не впливає на геометрію і герметичність може бути підтверджена випробуванням.

Очищення деталей

Під час очищення:

  • не пошкоджують лак обмоток;
  • не використовують металевий абразив біля магнітів;
  • не залишають струмопровідний пил;
  • не занурюють резольвер у несумісний розчинник;
  • не пошкоджують ущільнювальні поверхні;
  • видаляють залишки металевої стружки;
  • контролюють чистоту масляних і охолоджувальних каналів;
  • повністю висушують ізоляційні матеріали.

Складання електродвигуна

Під час складання:

  • встановлюють нові ущільнення;
  • контролюють чистоту;
  • змащують деталі лише дозволеним матеріалом;
  • встановлюють підшипники правильною оправкою;
  • контролюють осьове положення ротора;
  • зберігають регулювальні шайби;
  • не допускають контакту ротора зі статором;
  • контролюють розташування датчиків;
  • затягують кріплення за схемою;
  • перевіряють плавність обертання після кожного етапу.

Повітряний зазор

Нерівномірний повітряний зазор може бути наслідком:

  • вигнутого вала;
  • неправильно встановленого підшипника;
  • пошкодженої посадки;
  • деформації корпуса;
  • зміщення статора;
  • помилки складання;
  • стороннього предмета.

Допустимий зазор і метод вимірювання визначає виробник.

Балансування ротора

Балансування потрібне після:

  • ремонту ротора;
  • заміни магнітів;
  • відновлення вала;
  • заміни балансувальних елементів;
  • механічної обробки;
  • виявлення надмірної вібрації.

Балансують у діапазоні та класі точності, які відповідають максимальній швидкості конкретного електродвигуна.

Перевірка герметичності

Після складання перевіряють:

  • сорочку охолодження;
  • масляну порожнину;
  • ущільнення вала;
  • ущільнення фазних виводів;
  • кришки;
  • штуцери;
  • герметичність після нагрівання;
  • відсутність перетікання між оливою і охолоджувальною рідиною.

Контроль обмоток після ремонту

До встановлення перевіряють:

  • фазний опір;
  • індуктивність;
  • симетрію фаз;
  • імпульсну міцність;
  • опір ізоляції;
  • електричну міцність за дозволеною процедурою;
  • температурні датчики;
  • резольвер;
  • відсутність короткого замикання на корпус;
  • відсутність струмопровідних забруднень.

Установлення приводного модуля

Контролюють:

  • опори;
  • центрування;
  • кріплення підрамника;
  • приводи коліс;
  • сальники півосей;
  • високовольтні та фазні роз'єми;
  • резольверний роз'єм;
  • HVIL;
  • патрубки;
  • масляні магістралі;
  • відсутність натягу кабелів;
  • заводські моменти затягування.

Заповнення редуктора оливою

Якщо електродвигун об'єднаний із редуктором:

  • використовують правильну специфікацію оливи;
  • встановлюють автомобіль у визначене положення;
  • дотримуються необхідного об'єму або рівня;
  • замінюють ущільнення пробок;
  • перевіряють магнітні пробки;
  • не змішують несумісні рідини;
  • перевіряють витоки після тесту.

Заповнення системи охолодження

Після підключення:

  • використовують рідину правильної специфікації;
  • перевіряють чистоту обладнання;
  • виконують вакуумне заповнення, якщо передбачено;
  • активують помпу сервісним режимом;
  • відкривають керовані клапани;
  • видаляють повітря;
  • перевіряють потік;
  • перевіряють герметичність;
  • контролюють рівень після охолодження.

Кодування та адаптації

Після ремонту або заміни компонентів можуть знадобитися:

  • ініціалізація електродвигуна;
  • реєстрація приводного модуля;
  • кодування типу електродвигуна;
  • синхронізація з інвертором;
  • оновлення програмного забезпечення;
  • скидання історії теплових обмежень;
  • навчання нульового моменту;
  • калібрування датчиків;
  • синхронізація передньої та задньої осі.

Калібрування положення ротора

Після зняття резольвера, ротора, інвертора або електродвигуна може бути потрібне навчання зміщення положення ротора. Без правильної адаптації можливі:

  • ривки;
  • низький момент;
  • підвищені струми;
  • перегрів;
  • шум;
  • нестабільна рекуперація;
  • помилки синхронізації;
  • відмова режиму Ready.

Стендова перевірка

Спеціалізований стенд може перевіряти:

  • обертання без навантаження;
  • струм холостого ходу;
  • сигнал резольвера;
  • вібрацію;
  • шум;
  • нагрівання підшипників;
  • генеровану напругу;
  • симетрію фаз;
  • герметичність;
  • роботу системи охолодження;
  • поведінку під контрольованим навантаженням.

Перший запуск

Під час першого запуску:

  • перевіряють батарею 12 В;
  • контролюють HVIL;
  • контролюють ізоляцію;
  • контролюють передзаряд;
  • перевіряють зв'язок інвертора;
  • контролюють положення ротора;
  • перевіряють фазні струми при нульовій команді;
  • контролюють роботу помпи;
  • перевіряють витоки;
  • прослуховують приводний модуль;
  • перевіряють нові коди.

Дорожній тест

Перевіряють:

  • плавність початку руху;
  • рух уперед і назад;
  • тягу при малому навантаженні;
  • тягу при великому навантаженні;
  • запитаний і фактичний момент;
  • симетрію фазних струмів;
  • температуру двигуна;
  • температуру інвертора;
  • шум і вібрацію;
  • роботу після прогрівання;
  • відсутність аварійного обмеження;
  • відсутність витоків.

Перевірка рекуперації

Контролюють:

  • команду рекуперативного моменту;
  • фактичний негативний момент;
  • струм батареї;
  • плавність переходу від тяги до рекуперації;
  • відсутність ривків;
  • шум під час генераторного режиму;
  • температури;
  • взаємодію з ABS і ESC;
  • відсутність повторних кодів.

Тепловий контроль

Після тривалого навантаження перевіряють:

  • температуру статора;
  • температуру підшипників;
  • температуру корпуса;
  • температуру рідини на вході та виході;
  • роботу помпи;
  • локальні гарячі зони;
  • температуру фазних виводів;
  • відсутність запаху перегрітої ізоляції;
  • відсутність теплового обмеження моменту;
  • відсутність витоків після прогрівання.

Контроль після ремонту

  • фазні опори симетричні;
  • ізоляція відповідає вимогам;
  • резольвер працює стабільно;
  • температурні датчики справні;
  • ротор обертається вільно;
  • биття відповідає нормі;
  • підшипникового шуму немає;
  • герметичність підтверджена;
  • олива і рідина заповнені правильно;
  • HVIL замкнений;
  • Ready вмикається штатно;
  • тяга розвивається плавно;
  • рекуперація працює;
  • фазні струми симетричні;
  • перегрів відсутній;
  • активні коди не повертаються.

Базовий алгоритм ремонту

  1. Зафіксувати симптоми та умови їх появи.
  2. Виконати повне сканування.
  3. Зберегти коди, стоп-кадри і живі дані.
  4. Перевірити батарею 12 В.
  5. Перевірити тягову батарею і BMS.
  6. Перевірити інвертор.
  7. Перевірити фазні кабелі.
  8. Перевірити резольвер.
  9. Проаналізувати фазні струми.
  10. Перевірити високовольтну ізоляцію.
  11. Перевірити охолодження.
  12. Відокремити шум двигуна від редуктора.
  13. Підтвердити дефект електродвигуна.
  14. Визначити доцільність ремонту.
  15. Підготувати документацію і обладнання.
  16. Організувати високовольтну робочу зону.
  17. Знеструмити автомобіль.
  18. Дочекатися розрядження DC-шини.
  19. Фізично перевірити відсутність напруги.
  20. Злити потрібні рідини.
  21. Від'єднати кабелі, роз'єми та патрубки.
  22. Демонтувати приводний модуль.
  23. Очистити зовнішню поверхню.
  24. Зафіксувати початкові вимірювання.
  25. Розібрати модуль.
  26. Безпечно вийняти ротор.
  27. Дефектувати статор.
  28. Дефектувати ротор.
  29. Перевірити вал і підшипники.
  30. Перевірити резольвер.
  31. Перевірити корпус і охолодження.
  32. Відремонтувати або перемотати статор.
  33. Виконати просочення та полімеризацію.
  34. Відремонтувати фазні виводи.
  35. Відремонтувати ротор, якщо допускається.
  36. Замінити підшипники.
  37. Замінити ущільнення.
  38. Відремонтувати резольвер.
  39. Очистити всі канали і деталі.
  40. Перевірити роторне биття.
  41. Виконати балансування.
  42. Зібрати електродвигун.
  43. Перевірити повітряний зазор.
  44. Перевірити плавність обертання.
  45. Перевірити герметичність.
  46. Перевірити опір, індуктивність та ізоляцію.
  47. Перевірити резольвер і термодатчики.
  48. Виконати стендовий тест.
  49. Встановити приводний модуль.
  50. Підключити високовольтні та сигнальні кола.
  51. Заповнити редуктор оливою.
  52. Заповнити і прокачати охолодження.
  53. Виконати кодування й адаптації.
  54. Виконати навчання положення ротора.
  55. Перевірити ізоляцію після встановлення.
  56. Виконати перший запуск.
  57. Провести дорожній тест.
  58. Перевірити рекуперацію.
  59. Провести тепловий тест.
  60. Повторно виконати сканування.
  61. Задокументувати результат.

Типові помилки

  • розбирати двигун без підтвердження несправності;
  • не перевіряти інвертор;
  • не перевіряти фазні кабелі;
  • не відокремлювати шум редуктора;
  • вимірювати низький фазний опір звичайним мультиметром;
  • не враховувати температуру обмоток;
  • застосовувати універсальну напругу мегомметра;
  • перевіряти ізоляцію через підключену електроніку;
  • витягувати магнітний ротор без направляючої;
  • допускати контакт ротора зі статором;
  • перемотувати без точного відтворення схеми;
  • змінювати переріз провідника або число витків;
  • використовувати невідповідний ізоляційний матеріал;
  • не виконувати вакуумне просочення, якщо воно потрібне;
  • встановлювати підшипник ударами через вал;
  • не перевіряти електричну ерозію підшипників;
  • повторно використовувати сальники;
  • не перевіряти биття вала;
  • не балансувати відремонтований ротор;
  • не контролювати повітряний зазор;
  • залишати металеву стружку всередині;
  • не перевіряти сорочку охолодження;
  • змішувати несумісні рідини;
  • не виконувати стендову перевірку;
  • переплутувати фази U, V і W;
  • не калібрувати положення ротора;
  • не перевіряти тягу під навантаженням;
  • не перевіряти рекуперацію;
  • не виконувати тепловий тест;
  • передавати автомобіль із повторними кодами.

Товарні групи TESMA

Тяговий електродвигун, статор, ротор, резольвер, підшипники й внутрішні ущільнення підбирають за VIN, OE-номером і заводською конструкцією приводного модуля. Для суміжних робіт можуть бути корисні:

Діагностика і ремонт тягового електродвигуна не зводяться до продажу підшипника, сальника чи рідини. До замовлення потрібно визначити точну конструкцію вузла, причину пошкодження, технологію складання, потребу в балансуванні та можливість подальшого кодування.

Часті питання

Чи можна ремонтувати тяговий електродвигун електромобіля?

Так, якщо конструкція придатна до розбирання, доступні технологічні дані, матеріали, ремонтні деталі та обладнання для контролю обмоток, ротора, підшипників і балансування.

Коли краще замінити двигун у зборі?

При критичному пошкодженні ротора, корпуса, магнітного пакета, посадкових місць або відсутності можливості безпечно перевірити відремонтований вузол.

Чи доводить помилка фазного струму дефект обмотки?

Ні. Причиною можуть бути інвертор, фазний кабель, силовий контакт, датчик струму або обмотка.

Чому електродвигун гуде?

Перевіряють підшипники, роторний дисбаланс, контакт ротора зі статором, резольвер, фазні струми, редуктор та опори приводного модуля.

Чому шум змінюється під час рекуперації?

Зміна напрямку крутного моменту навантажує підшипники, зубчасті передачі та опори в іншому напрямку. Це допомагає відокремити механічний дефект від шуму шин або маточин.

Чи можна виміряти опір обмоток мультиметром?

Звичайний мультиметр часто недостатньо точний через дуже низький опір. Потрібен мікроомметр із чотирипровідним вимірюванням.

Чи можна перевіряти ізоляцію мегомметром?

Можна лише на від'єднаному компоненті, із випробувальною напругою, дозволеною виробником. Інвертор і датчики повинні бути захищені від випробувальної напруги.

Що таке міжвиткове замикання?

Це пошкодження ізоляції між витками однієї обмотки. Воно може підвищувати струм і температуру, але не завжди помітне при звичайному вимірюванні опору.

Як виявляють міжвиткове замикання?

Використовують порівняння індуктивності, імпедансу, фазних струмів та імпульсну перевірку від'єднаного статора.

Чи можна перемотати статор?

Можна, якщо точно відтворюються схема, кількість витків, провідник, ізоляція, розташування датчиків і технологія просочення.

Чому після перемотування двигун перегрівається?

Можливі неправильне число витків, переріз провідника, схема з'єднання, недостатнє просочення, порушення теплопередачі або неправильне калібрування положення ротора.

Чи потрібно балансувати ротор?

Так, якщо ротор ремонтували, обробляли, змінювали магніти, вал або балансувальні елементи.

Чим небезпечні постійні магніти?

Вони створюють значне зусилля притягання, можуть защемити руки, притягнути інструмент і пошкодити статор під час виймання ротора.

Чи генерує від'єднаний двигун напругу?

Двигун із постійними магнітами може генерувати напругу на фазних виводах при обертанні ротора.

Чому руйнуються підшипники електродвигуна?

Причинами можуть бути знос, забруднення, неправильне мастило, перевантаження, перекіс, перегрів, пошкоджене ущільнення або електричний струм через підшипник.

Що таке bearing fluting?

Це характерне рифлення доріжки підшипника, яке може утворюватися через повторні електричні розряди.

Чи достатньо просто замінити підшипник?

Ні. Потрібно перевірити посадки, вал, балансування, ущільнення та причину електричної ерозії або перегріву.

Чи можна ремонтувати пошкоджені магніти ротора?

Лише за спеціалізованою технологією. Потрібно відновити положення, механічну фіксацію, магнітні характеристики та балансування.

Чому двигун втрачає потужність після прогрівання?

Можливі міжвитковий дефект, зниження ізоляції, перегрів підшипника, недостатній потік рідини, несправність термодатчика або часткове розмагнічування.

Чи потрібно ремонтувати редуктор разом із двигуном?

Лише якщо його дефект підтверджений. Однак при розбиранні приводного модуля потрібно обов'язково перевірити підшипники, зубчасті передачі, диференціал та оливу.

Навіщо калібрувати положення ротора?

Інвертор повинен точно знати кут ротора. Неправильне зміщення спричиняє ривки, низький момент, підвищений струм і перегрів.

Що перевіряють після ремонту?

Опір та ізоляцію обмоток, резольвер, підшипники, балансування, герметичність, фазні струми, тягу, рекуперацію, температури, шум і повторні коди.

Чому проблема може залишитися після ремонту двигуна?

Початкова причина могла знаходитися в інверторі, фазному кабелі, редукторі, BMS, охолодженні, проводці або програмному забезпеченні.

Пов'язані сторінки бази знань TESMA

Що ще почитати по цій темі

Висновок

Ремонт тягового електродвигуна електромобіля потребує підтвердження конкретного електричного або механічного дефекту. До розбирання перевіряють інвертор, фазні кабелі, ізоляцію, резольвер, фазні струми, систему охолодження, редуктор і механічну частину привода.

Якісний ремонт передбачає точне відновлення обмоток, контроль ротора і вала, правильну заміну підшипників та ущільнень, балансування, перевірку герметичності, ізоляції й датчиків. Результат підтверджують стендовим і дорожнім тестом, нормальною тягою, рекуперацією, симетричними фазними струмами, допустимими температурами та відсутністю повторних кодів.