Антифриз і підготовка системи охолодження до зими

Автор матеріалу: Олег Тимошенко

Підготовка автомобіля до зими починається з системи охолодження: антифриз має відповідати вимогам виробника автомобіля, бути правильно розведеним і мати нормальний рівень і концентрацію. Суміш етиленгліколю з водою 1:1 замерзає приблизно за -36°C і кипить приблизно за +107°C, а колір антифризу не говорить ні про якість, ні про сумісність.

Історія системи охолодження і антифризів

З наближенням холодів більшість автомобілістів готують свої автомобілі до зимової експлуатації, і одне з головних питань - профілактика системи охолодження двигуна. Ефективна робота двигуна залежить не лише від якісного палива і системи змащення, а й від системи охолодження, і конструктори протягом усієї історії автомобіля вдосконалювали її.

За даними джерела, перші двигуни XIX століття мали повітряне охолодження, близько 1900 року з'явилися двигуни з водяним охолодженням, а з 1930-х років для підвищення ефективності охолодження поширилися помпи і термостати.

Ранні антифризи являли собою:

сольові розчини хлоридів натрію і кальцію;
розчини гліцерину, цукру і меду;
метиловий та етиловий спирти.

За даними джерела, етиленгліколь почали застосовувати приблизно з 1930 року, а спеціальні антикорозійні пакети присадок - з 1939 року.

Вимоги до сучасних антифризів

теплові характеристики, що дають змогу ефективно охолоджувати двигун без закипання;
антикорозійний захист усіх металів і сплавів у системі охолодження;
захист від замерзання залежно від концентрації;
сумісність з гумовими і пластмасовими деталями системи охолодження;
добрі антипінні характеристики;
стабільність характеристик протягом строку служби;
для багатьох сучасних антифризів - відсутність нітритів, амінів і фосфатів (вимоги залежать від специфікації виробника автомобіля).

Основні національні стандарти на охолоджувальні рідини: BS 6580:1992 (Великобританія), AFNOR NF R15-601 (Франція), ASTM D3306 і SAE J1034 (США), ONORM V5123 (Австрія), JIS K2234 (Японія), CUNA NC 956-16 (Італія).

Навіщо двигуну система охолодження

За даними джерела, паливна суміш у двигуні згоряє за температури 2100-2300°C. Без примусового охолодження деталі двигуна нагрівалися б значно вище за температуру займання оливи. Під час перегріву, крім згоряння оливи, зростають сили тертя і знос деталей, зменшуються теплові зазори, олива коксується і утворюється нагар, погіршується наповнення циліндрів.

Водночас надмірне відведення тепла спричиняє переохолодження двигуна і зміну в'язкості оливи, що збільшує знос деталей і знижує потужність та економічність. Оптимальною робочою температурою двигуна зазвичай вважають 85-95°C; точне значення залежить від конструкції двигуна.

Температура замерзання і кипіння антифризу

Узимку як охолоджувальні рідини застосовують антифризи - рідини з низькою температурою замерзання, переважно на основі етиленгліколю. Суміш етиленгліколю з водою 1:1 замерзає приблизно за -36°C. За такої і вищої концентрації за нижчих температур суміш не перетворюється на лід, а утворює густу масу, яка не пошкоджує блок циліндрів і радіатор.

Важлива і температура кипіння: що вона вища, то менше рідина випаровується і рідше закипає. Середня температура кипіння суміші етиленгліколю з водою 1:1 за атмосферного тиску - приблизно +107°C.

Як вибрати антифриз

Використовуйте антифриз, що відповідає вимогам виробника вашого автомобіля.
Якщо ви купили автомобіль і не знаєте, що і коли в нього залито, краще замінити всі технічні рідини (оливу, антифриз, гальмівну рідину).
Для доливання використовуйте антифриз тієї ж марки і специфікації: різні виробники можуть використовувати несумісні пакети присадок.
Регулярно контролюйте рівень антифризу за мітками на розширювальному бачку і концентрацію за допомогою гліколеміра (через конденсат, можливі витоки і випаровування) та міняйте антифриз у строки, вказані в інструкції до автомобіля.

Чи можна вибирати антифриз за кольором

Ні. Антифризи бувають червоні, помаранчеві, жовті, зелені, блакитні, сині, фіолетові та інших відтінків, але за кольором неможливо визначити ні якість, ні сумісність антифризів різних виробників: колір - це лише барвник.

Увага: протягом строку служби антифриз, як правило, не повинен кардинально змінювати колір. Якщо він набув коричневого відтінку, це ознака іржі через втрату антикорозійних властивостей, і антифриз потрібно замінити.

Як розводити концентрат

Інформацію про розведення наведено на етикетці. Якщо її немає або вона незрозуміла, пам'ятайте:

Ніколи не заливайте концентрат без розведення: чистий етиленгліколь замерзає приблизно за -13°C і має виражену корозійну дію.
Не рекомендується застосовувати антифриз з вмістом етиленгліколю понад 67% і менше 30%.

Поширені варіанти розведення (температура замерзання приблизна):

33% етиленгліколю і 67% води (1:2) - близько -17°C;
50% етиленгліколю і 50% води (1:1) - близько -36°C;
55% етиленгліколю і 45% води - близько -40°C;
65% етиленгліколю і 35% води (2:1) - близько -65°C.

Чи обов'язково розводити дистильованою водою

Так, рекомендується. Попри пом'якшувальні добавки в сучасних антифризах, водопровідна вода, окрім жорсткості, може містити небажані речовини, які погіршують властивості антифризу.

Кілограми чи літри на упаковці

В інструкціях до автомобілів технічні рідини вказують в одиницях об'єму (літрах), а не маси. За даними джерела, середня густина концентрату - близько 1,13 кг/л, тож 1 кг антифризу - це приблизно 0,885 л, 1,5 кг - 1,327 л, 5 кг - 4,424 л. Тому під час покупки звертайте увагу на одиниці виміру.

«Антифриз» чи «Тосол»

Саме питання поставлене некоректно: «Тосол» - це історична назва одного з типів антифризу. Важливі не назва, а склад, відповідність специфікації виробника автомобіля і відповідальність виробника рідини.

Безпека: етиленгліколь отруйний

Етиленгліколь - сильна отрута: потрапляння всередину організму спричиняє тяжке отруєння з ураженням центральної нервової системи і нирок, а смертельна доза для дорослої людини, за даними джерела, становить близько 100 мл. Солодкуватий присмак може привабити дітей і домашніх тварин, тому зберігайте антифризи, як і всі технічні рідини, у недоступному місці. Уникайте потрапляння етиленгліколю на шкіру. Розлитий антифриз одразу приберіть ганчіркою або піском з подальшою утилізацією: потрапляння етиленгліколю в ґрунт чи воду небезпечне для рослин і риб.

Для підвищення екологічної безпеки і зниження ризику отруєнь застосовують антифризи на основі пропіленгліколю, який менш токсичний і давно використовується у виробництві продуктів, ліків і парфумерії; такі рідини застосовують, зокрема, в системах опалення і харчових виробництвах.