Механічна частина двигуна / Опори двигуна

Опори двигуна

Опори двигуна - це гумометалеві, гідравлічні або електронно керовані елементи, які з'єднують двигун і коробку передач із кузовом, підрамником або рамою автомобіля. Вони утримують силовий агрегат у визначеному положенні, сприймають його масу й реактивний момент, але водночас не повинні передавати на кузов надмірні вібрації.

У побутовій мові опору часто називають подушкою двигуна. На практиці силовий агрегат утримується кількома опорами: правою, лівою, передньою, задньою, верхньою, нижньою або реактивною. Частина з них підтримує вагу агрегату, інші переважно обмежують його поворот під час розгону, гальмування двигуном і перемикання передач.

Зразок правильного англійського перекладу: опора двигуна - Engine Mount або Motor Mount; гідравлічна опора - Hydraulic Engine Mount; активна опора - Active Engine Mount; реактивна опора - Torque Mount; опора коробки передач - Transmission Mount; кронштейн опори - Engine Mount Bracket.

Головний принцип: вібрація кузова не доводить пошкодження опори. Спочатку потрібно виключити пропуски згоряння, нерівномірну роботу циліндрів, неправильний холостий хід, пошкодження маховика, навісних агрегатів, вихлопної системи та трансмісії.

Не перебувайте під автомобілем, якщо двигун утримується тільки домкратом.
Не піднімайте двигун за масляний піддон без широкої захисної прокладки та дозволеної процедури.
Не перевіряйте рух агрегату, стоячи перед автомобілем або біля обертових деталей.
Не утримуйте автомобіль лише педаллю гальма при небезпечному силовому тесті.
Не затягуйте опору при перекошеному або піднятому вище штатного положення двигуні.
Не встановлюйте опору іншої висоти, жорсткості або орієнтації.
Не міняйте тільки гумову вставку, якщо пошкоджений кронштейн або посадочне місце.
Не вважайте невеликий рух двигуна автоматичною ознакою несправності.
Не залишайте випускну трубу, патрубок або проводку під натягом після заміни.
Не використовуйте ударний інструмент замість контрольованого затягування.

Для чого потрібні опори двигуна

Під час роботи двигун створює коливання від згоряння в циліндрах, руху поршнів, обертання колінчастого валу та роботи допоміжних агрегатів. Під час розгону і гальмування двигуном силовий агрегат намагається повернутися у своїх кріпленнях у протилежний бік від прикладеного крутного моменту.

Опори виконують кілька завдань:

утримують масу двигуна й коробки передач;
зберігають задане положення силового агрегату;
ізолюють кузов від високочастотної вібрації;
обмежують надмірний поворот двигуна під навантаженням;
зменшують удари під час запуску й зупинки;
підтримують правильні кути приводних валів;
не допускають контакту двигуна, коробки або вихлопу з кузовом;
захищають патрубки, проводку, троси та трубки від натягування;
зменшують навантаження на підрамник і кронштейни.

Скільки опор установлено в автомобілі

Кількість залежить від компонування автомобіля. Поперечно встановлений силовий агрегат часто має три або чотири основні точки кріплення. Поздовжній двигун може мати дві бокові опори двигуна та окрему опору коробки передач.

Типовий комплект може включати:

праву верхню опору двигуна;
ліву опору коробки передач;
нижню передню реактивну опору;
нижню задню реактивну опору;
центральну опору підрамника;
додаткову верхню тягу;
окремий демпфер крутильних коливань агрегату.

Назви «передня», «задня», «права» і «ліва» можуть відрізнятися в каталогах. Деталь потрібно ідентифікувати за VIN, кодом двигуна, коробкою передач та фактичним місцем установлення.

Основні типи опор

Гумометалева опора

Складається з металевих втулок або кронштейнів і вулканізованого гумового елемента. Гума працює на стискання, зсув і частково розтягування.

Переваги такої конструкції - простота, відносно невелика вартість і відсутність рідини. Недоліки - поступове старіння гуми, зміна жорсткості й обмежена здатність одночасно добре гасити різні частоти коливань.

Гідравлічна опора

Усередині розташовані гумові камери, заповнені робочою рідиною, та калібровані канали. При переміщенні двигуна рідина переходить між камерами й створює додаткове демпфування.

Гідравлічна опора може ефективніше поєднувати м'якість на холостому ходу з обмеженням великих переміщень. При розриві мембрани або корпуса рідина витікає, після чого характеристики різко погіршуються.

Вакуумно керована опора

У частині автомобілів жорсткість гідравлічної опори змінюється вакуумом. Електромагнітний клапан за командою блока керування підключає або відключає вакуумну камеру залежно від режиму роботи двигуна.

Причиною вібрації може бути не сама опора, а пошкоджений вакуумний шланг, клапан, проводка або неправильна команда керування.

Активна опора

Активні конструкції можуть містити електромагнітний або електромеханічний виконавчий елемент. Система створює протифазне зусилля для зменшення вібрації, особливо на холостому ходу або при відключенні частини циліндрів.

Реактивна опора

Реактивна опора або тяга обмежує поворот силового агрегату навколо поперечної чи поздовжньої осі. Вона часто має два сайлентблоки, з'єднані металевим корпусом.

Будова опори

Металевий корпус. З'єднує опору з кузовом, підрамником або кронштейном.
Гумовий елемент. Сприймає навантаження й ізолює вібрацію.
Внутрішня втулка. Передає зусилля кріпильному болту.
Обмежувач ходу. Не допускає надмірного переміщення при різкому моменті.
Гідравлічні камери. Присутні в рідинних опорах.
Калібрований канал. Визначає демпфувальні властивості.
Вакуумний штуцер. Використовується в керованих конструкціях.
Електричний роз'єм. Присутній в активній або електронно керованій опорі.
Монтажний кронштейн. Кріпиться до двигуна або коробки передач.

Як опори працюють разом

Одна опора не працює ізольовано. Якщо одна точка просіла, навантаження перерозподіляється на інші. Через це друга опора може виглядати пошкодженою або швидко зноситися після заміни тільки однієї деталі.

Положення агрегату визначається сукупністю:

висоти всіх опор;
жорсткості гумових елементів;
положення підрамника;
стану кронштейнів;
моментів затягування;
положення двигуна під час остаточного затягування;
маси й технічної версії силового агрегату.

Типові несправності

тріщини й розрив гумового елемента;
відрив гуми від металевої арматури;
просідання опори;
затвердіння гуми;
розм'якшення гуми моторною оливою або пальним;
витік рідини з гідравлічної опори;
руйнування внутрішньої мембрани;
зношування обмежувача ходу;
люфт внутрішньої втулки;
тріщина металевого корпуса;
деформація кронштейна;
пошкодження різьби або болта;
несправність вакуумного керування;
несправність електричного виконавчого елемента;
неправильне положення після ремонту.

Причини пошкодження опор

природне старіння гуми;
висока температура моторного відсіку;
потрапляння моторної або трансмісійної оливи;
витік охолоджувальної рідини чи пального;
часті різкі старти;
ударні перемикання передач;
несправність зчеплення або коробки передач;
надмірна вібрація несправного двигуна;
пропуски згоряння;
пошкодження двомасового маховика;
аварійний удар у підрамник;
деформація кузова або кронштейна;
помилки під час піднімання двигуна;
неправильний порядок затягування;
невідповідна запасна частина.

Ознаки несправності

посилена вібрація двигуна на холостому ходу;
тремтіння керма, сидінь або панелі при ввімкненій передачі;
удар під час запуску або зупинки двигуна;
стукіт при різкому натисканні чи відпусканні акселератора;
удар при рушанні;
ривок при перемиканні передач;
надмірне хитання двигуна;
контакт випускної системи з кузовом;
натягування патрубків або проводки;
зміщення важеля механічної коробки під навантаженням;
вібрація на певних обертах;
видимий розрив або просідання;
маслянистий слід на гідравлічній опорі;
металевий контакт усередині опори.

Чому вібрація не завжди пов'язана з опорами

Справні опори не можуть повністю приховати нерівномірну роботу двигуна. При пропусках згоряння, різній компресії або неправильній подачі пального силовий агрегат створює коливання, яких у нормальному режимі не повинно бути.

Перед заміною опор потрібно виключити:

пропуски запалювання або згоряння;
нестабільну частоту холостого ходу;
забруднені форсунки;
порушення компресії;
неправильні механічні фази;
дисбаланс шківа колінчастого валу;
пошкодження двомасового маховика;
несправність гідротрансформатора;
заклинювання компресора або генератора;
контакт вихлопної системи з кузовом;
пошкодження захисту двигуна.

Вібрація на холостому ходу

Якщо вібрація найбільша на холостому ходу й слабшає після невеликого підвищення обертів, можливі затверділа гідравлічна опора, неправильна її жорсткість або несправність системи керування.

На автомобілі з автоматичною коробкою симптом часто посилюється в режимі D або R, коли до двигуна прикладається навантаження гідротрансформатора.

Проте така сама поведінка можлива при низьких обертах холостого ходу, забрудненій дросельній заслінці, пропусках або нерівномірній роботі форсунок.

Удар під час запуску й зупинки

Під час запуску колінчастий вал різко прискорюється, а при зупинці проходить через нерівномірні коливання. Розірвана реактивна опора дозволяє агрегату швидко зміститися й ударити об обмежувач, підрамник або сусідню деталь.

Металевий шум під час запуску двигуна також може походити від стартера, маховика, привода ГРМ, вихлопного теплозахисного екрана або навісного обладнання.

Удар при рушанні та перемиканні передач

Під час прикладання крутного моменту двигун і коробка повертаються в опорах. Якщо гумовий елемент має великий розрив, спочатку вибирається вільний хід, а потім виникає удар.

Подібний симптом також створюють:

люфт приводних валів;
зношені ШРКШ;
люфт диференціала;
двомасовий маховик;
зношене зчеплення;
ударне перемикання автоматичної коробки;
опора коробки передач;
люфт карданної передачі.

Візуальна перевірка

Базова перевірка опор двигуна починається з огляду на холодному заглушеному автомобілі.

знайти всі точки кріплення агрегату;
очистити поверхні від бруду;
перевірити тріщини й розриви гуми;
оцінити відрив гуми від металу;
знайти витік із гідравлічної опори;
порівняти висоту правої та лівої частин агрегату;
перевірити сліди металевого контакту;
оглянути кронштейни на тріщини;
перевірити болти й різьбу;
оцінити зазори до кузова, підрамника й випуску;
перевірити вакуумні шланги та електричні роз'єми.

Перевірка руху двигуна

Рух силового агрегату оцінюють контрольовано. Один спеціаліст перебуває за кермом, другий спостерігає збоку з безпечної зони. Автомобіль фіксують стоянковим гальмом і противідкотними упорами.

На автомобілях з автоматичною коробкою короткочасно створюють невелике навантаження в режимах D і R при натиснутій педалі гальма. На механічній коробці процедура залежить від конструкції й вимог безпеки.

Оцінюють:

амплітуду повороту двигуна;
різкість початкового переміщення;
наявність удару в кінці ходу;
відмінність руху вперед і назад;
контакт із кузовом або трубами;
рух кронштейна відносно опори;
розкриття тріщини в гумі;
запізніле повернення агрегату.

Універсального допустимого переміщення для всіх автомобілів немає. Оцінку проводять за документацією та порівнянням усіх опор.

Перевірка монтажною лопаткою

При заглушеному двигуні й надійно піднятому автомобілі до опори прикладають невелике контрольоване зусилля. Інструмент не повинен пошкоджувати гуму, корпус, підрамник або трубки.

Перевіряють:

надмірний вільний хід;
відділення гуми від корпуса;
металевий контакт;
люфт втулки;
тріщину кронштейна;
зміщення болта в отворі;
деформацію підрамника.

Перевірка гідравлічної опори

На корпусі шукають вологий слід, накопичення пилу на рідині або потьоки. Не кожний масляний слід походить із самої опори: зверху може текти моторна олива, рідина гідропідсилювача або антифриз.

Для підтвердження поверхню очищають і повторно перевіряють після роботи двигуна. Розірвана внутрішня мембрана може не мати зовнішнього витоку, тому враховують висоту, жорсткість і поведінку під навантаженням.

Перевірка вакуумної або активної опори

зчитати коди несправностей;
перевірити вакуумні шланги;
перевірити електромагнітний клапан;
перевірити живлення й керуючий сигнал;
виконати активний тест сканером;
порівняти вібрацію при різних командах;
перевірити опору на герметичність;
переконатися у правильному підключенні роз'ємів.

Перевірка піднятого двигуна

Для розвантаження окремої опори двигун підтримують передбаченою траверсою або підйомним пристроєм. Домкрат під піддоном застосовують тільки тоді, коли це дозволяє конструкція, із широкою дерев'яною або гумовою прокладкою.

Двигун піднімають лише настільки, щоб зняти навантаження. Надмірне піднімання може пошкодити:

патрубки системи охолодження;
паливні трубки;
проводку й роз'єми;
випускну систему;
приводні вали;
троси перемикання передач;
масляний піддон;
сусідні опори.

Коли опору потрібно замінити

гумовий елемент повністю або частково розірваний;
гума відокремилася від металу;
опора просіла нижче допустимого положення;
є підтверджений витік внутрішньої рідини;
виникає металевий контакт;
внутрішня втулка має люфт;
корпус або кронштейн тріснув;
опора не змінює характеристики за керуючою командою;
двигун переміщується надмірно й причина локалізована;
деталь пошкоджена після аварії або неправильного піднімання.

Чи потрібно міняти всі опори одночасно

Обов'язкової універсальної вимоги немає. Якщо одна опора пошкоджена через зовнішній витік або механічний удар, інші можуть залишатися справними.

Комплектну заміну розглядають, коли:

усі опори мають однаковий великий пробіг;
кілька опор просіли;
нова опора значно змінює висоту агрегату;
інші деталі мають тріщини або затверділу гуму;
виробник передбачає парну заміну;
після заміни однієї опори вібрація перерозподілилася.

Підбір опори двигуна

VIN автомобіля;
код і потужність двигуна;
тип коробки передач;
передній, задній або повний привод;
сторону та місце встановлення;
OE-номер;
форму кронштейна;
висоту й положення втулок;
кількість кріпильних отворів;
гумову, гідравлічну або активну конструкцію;
наявність вакуумного штуцера;
наявність електричного роз'єму;
технічну ревізію деталі.

Зовні схожі опори можуть мати іншу жорсткість. Неправильна деталь іноді без проблем встановлюється на автомобіль, але створює постійну вібрацію або неправильне положення агрегату.

Що перевірити одночасно

усі інші опори двигуна й коробки передач;
кронштейни та різьбові отвори;
підрамник і його кріплення;
приводні вали й внутрішні ШРКШ;
випускну систему та її підвіски;
патрубки системи охолодження;
паливні й вакуумні трубки;
проводку та масові з'єднання;
троси й тяги коробки передач;
двомасовий маховик або гідротрансформатор;
рівномірність роботи двигуна;
пошкодження опори двигуна як окрему несправність.

Підготовка до заміни

Підтвердити несправну опору діагностикою.
Вивчити заводські точки підтримування двигуна.
Установити автомобіль на рівній поверхні.
Зафіксувати колеса противідкотними упорами.
Підготувати траверсу або надійний підйомний пристрій.
За потреби зняти захист і деталі, що перекривають доступ.
Перевірити комплектність нової опори.
Порівняти висоту, отвори, роз'єми й штуцери.
Підготувати нові болти, якщо вони одноразові.
Уточнити моменти й послідовність затягування.

Зняття старої опори

Підтримати силовий агрегат без піднімання кузова.
Зняти з опори робоче навантаження.
Від'єднати вакуумний шланг або електричний роз'єм.
Позначити положення регульованого кронштейна.
Послабити кріплення до кузова та двигуна.
Не допускати різкого зміщення агрегату.
Зняти опору й окремі дистанційні елементи.
Оглянути кронштейн і посадочні площини.
Перевірити стару деталь для встановлення причини пошкодження.

Установлення нової опори

Очистити контактні площини.
Установити опору правильною стороною.
Наживити всі болти вручну.
Вирівняти двигун у штатному положенні.
Не використовувати болти для примусового підтягування перекошеного агрегату.
Попередньо затягнути кріплення за процедурою.
Опустити або розвантажити підйомний пристрій.
Дати агрегату зайняти природне положення.
Виконати остаточне затягування заданим моментом.
Підключити вакуумний шланг або роз'єм.
Перевірити зазори до кузова, випуску й приводів.

Перевірка після заміни

двигун розташований без видимого перекосу;
патрубки й проводка не натягнуті;
випускна система не торкається кузова;
немає витоку з гідравлічної опори;
роз'єми та вакуумні лінії підключені;
вібрація на холостому ходу зменшилася;
немає удару при запуску й зупинці;
рух агрегату під навантаженням контрольований;
немає стукоту при рушанні й перемиканні;
після дорожнього тесту кріплення не змістилося.

Практичні випадки

Нову опору встановили, але вібрація посилилася

Деталь мала правильні отвори, але іншу жорсткість. Вона призначалася для іншої версії двигуна й коробки передач.

Після заміни правої опори з'явився удар при рушанні

Верхня опора підняла двигун до штатної висоти, після чого став помітним великий розрив нижньої реактивної опори.

Гідравлічну опору помилково визнали негерметичною

На її корпус стікала моторна олива з розташованого вище ущільнення. Після очищення власного витоку опори не виявили.

Двигун сильно хитався, але опори були справними

Один циліндр мав постійні пропуски згоряння. Після ремонту системи запалювання рух агрегату повернувся до норми.

Після заміни опори з'явилася вібрація на кузові

Кріплення остаточно затягнули при піднятому двигуні. Після опускання гумовий елемент залишився перекрученим і працював із постійним переднатягом.

Удар під час запуску залишився після заміни подушки

Джерелом був двомасовий маховик. Стара опора мала тріщини, але не створювала основного металевого удару.

Нова опора швидко розірвалася

Кронштейн двигуна був деформований після аварії. Опора працювала під кутом і отримувала постійне бокове навантаження.

Вібрація виникала тільки при ввімкненому кондиціонері

Додаткове навантаження знижувало частоту холостого ходу, а система керування не компенсувала її правильно. Опори лише передавали коливання несправного режиму роботи.

Типові помилки

замінювати опору тільки за відчуттям вібрації;
не перевіряти роботу циліндрів;
ігнорувати опору коробки передач;
не оглядати реактивні тяги;
підбирати деталь лише за зовнішньою формою;
встановлювати жорстку опору замість гідравлічної;
не підключати вакуум або електричний роз'єм;
затягувати опору при піднятому двигуні;
використовувати болти для вирівнювання агрегату;
перетягувати кріплення;
залишати старий пошкоджений кронштейн;
не усувати витік моторної оливи на гуму;
не перевіряти зазор вихлопної системи;
не контролювати приводні вали;
проводити небезпечний силовий тест без страховки автомобіля.

Як продовжити ресурс опор

усувати пропуски згоряння й нестабільний холостий хід;
не допускати потрапляння оливи та пального на гуму;
ремонтувати удари коробки передач і зчеплення;
не допускати тривалого пробуксовування й різких стартів;
контролювати кріплення після ремонту підрамника;
не піднімати автомобіль за силовий агрегат;
використовувати опори правильної технічної версії;
перевіряти зазори після ремонту двигуна або коробки;
реагувати на перші удари й зміну вібрації.

Товарні групи TESMA

Опори двигуна
Опори коробки передач
Подушки двигуна
Сайлентблоки подушок двигуна
Гідравлічні опори двигуна
Реактивні опори та тяги
Кронштейни опор двигуна
Кріплення опор силового агрегату
Вакуумні клапани керованих опор
Ремкомплекти електричних роз'ємів

Опори двигуна підбирають за VIN, кодом двигуна, типом коробки передач, приводом, стороною встановлення, OE-номером, висотою, жорсткістю, конструкцією кронштейна та наявністю гідравлічного, вакуумного або електричного керування.

Часті питання

Скільки опор має двигун?

Зазвичай силовий агрегат має три або чотири основні точки кріплення, але кількість залежить від компонування автомобіля.

Чим опора двигуна відрізняється від опори коробки?

Вони встановлюються в різних точках, але працюють як єдина система утримання двигуна й трансмісії.

Чи можна їздити з розірваною опорою?

Небажано. Надмірний рух може пошкодити інші опори, приводи, вихлоп, патрубки, проводку й кронштейни.

Чому автомобіль вібрує після встановлення нової опори?

Можливі неправильна жорсткість, перекіс, затягування під переднатягом, невідповідна деталь або несправність самого двигуна.

Як визначити витік гідравлічної опори?

Корпус очищають і повторно оглядають. Потрібно переконатися, що рідина не стікає з двигуна або іншої системи.

Чи потрібно міняти опори комплектом?

Не завжди. Рішення приймають після перевірки всіх точок кріплення, їхньої висоти, віку та стану.

Чому двигун рухається навіть зі справними опорами?

Невелике контрольоване переміщення потрібне для ізоляції вібрації. Несправністю є надмірний хід, удар або металевий контакт.

Чи можна встановити дешевшу суцільну опору замість гідравлічної?

Вона може фізично підійти, але передавати значно більше вібрації. Конструкція повинна відповідати заводській специфікації.

Чому опора швидко руйнується повторно?

Перевіряють інші опори, кронштейни, перекіс агрегату, витоки оливи, удари трансмісії та надмірну вібрацію двигуна.

Що перевірити після заміни?

Положення двигуна, вібрацію, рух під навантаженням, зазори до кузова, патрубки, проводку, приводні вали й затягування кріплення.

Пов'язані сторінки бази знань TESMA

Висновок

Опори двигуна утримують силовий агрегат у правильному положенні, ізолюють кузов від коливань і обмежують його поворот під дією крутного моменту. Від їхнього стану залежать комфорт, зазори до кузова, положення приводних валів і навантаження на патрубки, проводку та випускну систему.

Діагностика не повинна обмежуватися пошуком тріщини в гумі. Потрібно перевірити роботу двигуна, усі точки кріплення, рух агрегату під навантаженням, гідравлічні або керовані елементи, кронштейни й підрамник.

Під час заміни двигун надійно підтримують, нову опору встановлюють без перекосу, а остаточне затягування виконують у штатному положенні агрегату. Після ремонту контролюють вібрацію, удари, зазори, приводні вали, патрубки й проводку.