Як ухвалювали API SN і ILSAC GF-5: відмінності від SM і що означає Resource Conserving

Автор матеріалу: Олег Тимошенко

З 1 жовтня 2010 року API почав ліцензувати моторні оливи за категорією API SN, і тоді ж набув чинності стандарт ILSAC GF-5; порівняно з SM категорія SN посилила вимоги до сумісності з системами нейтралізації, енергозбереження і захисту від відкладень, а позначення Energy Conserving замінили на Resource Conserving. Нижче - як ухвалювали ці стандарти і чим вони відрізнялися. Згодом SN змінили SN Plus (2018), SP (2020) і SQ (2025), а GF-5 - GF-6 і GF-7.

Як ухвалювали API SN і ILSAC GF-5

Обидва стандарти затвердили фактично одночасно, але не без тертя. API почав процедуру затвердження ще в грудні 2009 року, однак голосування щодо SN кілька разів відкладали, а вимоги переглядали; обговорювали навіть, чи потрібна нова категорія API разом із GF-5. Водночас автовиробники готували моделі 2011 року, для яких потрібні були оливи найновіших класів, тож ринок підганяв API із затвердженням наступника категорії SM для бензинових двигунів легкових автомобілів. Частина автовиробників була незадоволена окремими вимогами до SN, зокрема її частковою невідповідністю GF-5.

У березні 2010 року відбулася конференція за участю API, автовиробників і виробників олив. За словами менеджера API зі стандартизації мастильних матеріалів Кевіна Ферріка, зустрічні пропозиції надійшли, зокрема, від Ford, Chrysler і GM. Після бурхливого обговорення обидві класифікації офіційно затвердили, а виробники олив одразу почали рекламувати нові лінійки, подекуди називаючи їх «оливами для суперкарів» - що, звісно, звучить пафосно і спірно.

Чим API SN відрізняється від SM

Відмінності SN від SM значно масштабніші, ніж між SM і SL. Головні з них - обмеження вмісту фосфору для сумісності із сучасними системами нейтралізації відпрацьованих газів і комплексне енергозбереження. Водночас SN не є аналогом малозольних класів ACEA C: за даними джерела, для SN без позначення Resource Conserving встановлено мінімальний, але не максимальний вміст фосфору і немає обмежень щодо сірки. Оливи SN можуть мати будь-який клас в'язкості SAE, зокрема такі, що не підпадають під ILSAC (наприклад, 10W-40).

Комітет із мастильних матеріалів запропонував для SN ту саму схему, що й для попередніх категорій API та ILSAC: експлуатаційні вимоги API і ILSAC еквівалентні, але, за даними джерела, SN не включає тестів на захист від зносу на зістареній оливі за методикою Sequence IIIG; ці тести і випробування на економію палива Sequence VID важливі для відповідності ILSAC GF-5. Деякі стендові випробування для SN не вимагаються або мають м'якші обмеження.

ILSAC GF-5

ILSAC GF-5 вимагає, щоб олива відповідала і API SN, і API Resource Conserving. Тому деякі оливи SN певних класів в'язкості, наприклад SAE 10W-40 і 20W-50, вимогам GF-5 не відповідають. Порівняно з GF-4 стандарт GF-5 передбачає роботу з біопаливом, кращий захист від зносу і корозії, більшу паливну економічність, кращу сумісність з ущільненнями і захист від шламоутворення.

Resource Conserving замість Energy Conserving

Кілька років тому позначення «енергозберігаюча олива» стало подарунком для маркетологів. Разом із SN API запровадив нове позначення - «ресурсозберігаюча» (Resource Conserving), яке замінило Energy Conserving. Якщо енергозберігаючі оливи були зосереджені лише на економії палива, то ресурсозберігаючі охоплюють також захист системи очищення відпрацьованих газів, сумісність із турбонаддувом і з паливом, що містить етанол (аж до E85, тобто до 85 % біоетанолу). Вимоги до API SN Resource Conserving складніші, ніж до просто API SN, бо включають випробування на економію палива Sequence VID. Ліцензовані оливи API SN позначають на задній етикетці сервісним символом - «кільцем API», а відповідність Resource Conserving вказують у нижній частині кільця.