В'язкість моторної оливи: що гірше - більша чи менша

Автор матеріалу: Олег Тимошенко

Що краще - більша чи менша в'язкість моторної оливи? Ні те, ні інше: в'язкість має відповідати вимогам виробника двигуна незалежно від віку, пробігу автомобіля і стилю водіння. Завищена в'язкість змушує двигун частіше працювати за підвищеної температури і прискорює знос і старіння оливи, а занижена в'язкість у двигуні, не розрахованому на маловʼязкі оливи, особливо небезпечна: масляна плівка стає надто тонкою, зростає витрата оливи і ризик пошкодження двигуна.

5W-50 чи 0W-30: що вибрати

Питання про те, що краще - більша чи менша в'язкість моторної оливи, - і як бути, якщо сервіс заливає оливу з не передбаченою інструкцією в'язкістю, виникають постійно. Відповідь проста: в'язкість оливи має відповідати вимогам виробника автомобіля незалежно від віку, пробігу, стилю водіння, бюджету і думки сервісних фахівців, навіть офіційних. Вимагайте, щоб вам заливали оливу, передбачену конструкторами двигуна за всіма параметрами, включно з в'язкістю. Нижче пояснено, чому це так.

Навіщо в парах тертя потрібні зазори

Для наочності розглянемо пару тертя «поршень - циліндр». Діаметр поршня з кільцями обов'язково трохи менший за діаметр циліндра: інакше тертя миттєво нагріло б деталі до руйнування. У цьому зазорі працює масляна плівка, яка змащує деталі і бере участь в ущільненні. Конструктори розраховують зазори і вимоги до оливи разом, тому в'язкість оливи впливає і на тертя, і на ефективність роботи двигуна.

В'язкість змінюється з температурою

В'язкість оливи - змінна величина: з підвищенням температури вона суттєво знижується. Наприклад, у типової оливи 5W-40 під час прогрівання від 40 до 100°C кінематична в'язкість падає приблизно з 90 до 14 мм²/с, тобто більш ніж ушестеро. Знижується вона поступово, за кривою, і ця крива в кожної оливи своя; разом із в'язкістю змінюється і товщина масляної плівки.

Прогрівання двигуна

Поки двигун холодний, в'язкість оливи в рази більша за розрахункову робочу: тертя зростає, двигун працює з підвищеним навантаженням. Тому автовиробники не рекомендують навантажувати двигун до повного прогрівання. За оцінками, на які посилається джерело, кожен пуск і прогрівання в сильний мороз може забирати в нового двигуна кілька сотень кілометрів ресурсу. З часом поверхні деталей зношуються, зазори збільшуються, і вплив підвищеної в'язкості холодної оливи на знос дещо зменшується.

В'язкість за робочої температури

Коли двигун прогрівся, у роботу вступає система охолодження. Дуже спрощено: за підвищеного навантаження чи обертів тертя зростає, температура оливи підвищується, в'язкість і товщина плівки зменшуються, тертя знижується, і температура (не без допомоги системи охолодження) стабілізується. В'язкість і температура оливи при цьому постійно змінюються в діапазонах, розрахованих виробником двигуна.

Отже, ефективність роботи двигуна залежить не лише від абсолютного значення в'язкості за певної температури, а й від того, як вона змінюється в діапазоні робочих температур і наскільки це відповідає конструкції конкретного двигуна. Сучасний двигун - точний механізм, і від цієї точності залежать потужність, крутний момент і паливна економічність.

Зазори і робочі температури двигунів різних типів, об'ємів і виробників суттєво різняться, особливо в нових моделях. Тому існують допуски автовиробників і різні за вимогами до в'язкості класи якості міжнародних класифікацій, зокрема ACEA. Високотемпературний клас SAE присвоюється за в'язкістю за 100°C і за 150°C (докладніше - у таблиці в'язкості SAE J300), причому SAE задає не точні значення, а діапазони; поза контрольними точками криві в'язкості різних олив можуть помітно відрізнятися. Тож дві оливи з маркуванням 5W-40 можуть мати різну в'язкість за 90, 120 чи 145°C, і саме ці відмінності, серед іншого, враховують допуски автовиробників. Крива в'язкості не буває «доброю» чи «поганою» - вона має відповідати конструкції двигуна.

Що буває, коли в'язкість вища за норму

За звичайних обертів і навантажень, за даними джерела, нічого критичного не стається: температура двигуна дещо підвищується, в'язкість знижується до потрібної, але двигун більшу частину часу працює за підвищеної температури, що не сприяє його ресурсу. За різкого підвищення обертів, наприклад під час обгону на затяжному підйомі, температура оливи і двигуна, за даними джерела, може підніматися ще вище.

У результаті двигун частіше працює за підвищених температур і його деталі швидше зношуються; крім того, вища температура прискорює окиснення оливи, тож її доводиться міняти частіше. Без складних вимірювань і розбирання двигуна ці наслідки за короткий час непомітні: вони можуть проявитися через 100-150 тис. км, і довести, що причина зносу саме в неправильній оливі, майже неможливо. Тому важливо самому контролювати, яку оливу заливають у двигун на сервісі.

Занижена в'язкість: ризик для двигуна

Протилежна ситуація - в'язкість нижча за норму. Багато виробників олив випускають енергозберігальні оливи зі зниженою високотемпературною в'язкістю за високої швидкості зсуву (HTHS); клас SAE у них такий самий, як у звичайних, а відрізняються вони класами якості і допусками автовиробників. Зокрема, маловʼязкі оливи відповідають класам ACEA A1/B1 і A5/B5.

Для таких олив проєктують спеціальні двигуни, а в звичайному двигуні, не розрахованому на низьку в'язкість, їх застосування небезпечне: за високих температур і обертів масляна плівка стає надто тонкою, змащування погіршується, зростає витрата оливи на чад, а за певного збігу обставин можливе навіть заклинювання двигуна.

Тому занижувати в'язкість порівняно з вимогами автовиробника значно небезпечніше, ніж завищувати. Не застосовуйте оливи класів ACEA A1/B1 і A5/B5, а також спеціальні оливи з єдиним допуском автовиробника, якщо ці класи чи допуски не вказані в сервісній книжці або інструкції з експлуатації.