Час читання: ~5 хв

G11, G12 і G13: як специфікації Volkswagen поділили ринок антифризів і як правильно обрати охолоджувальну рідину

G11, G12, G12+, G12++ і G13 - це не універсальна класифікація антифризів, а позначення охолоджувальних рідин концерну Volkswagen, що відповідають його специфікаціям VW TL 774. Антифриз обирають не за кольором і не за написом G11 чи G12 на етикетці, а за допуском або специфікацією виробника конкретного автомобіля; від типу присадок - силікатних, карбоксилатних, гібридних чи лобридних - залежать властивості рідини і сумісність з іншими антифризами.

Що означають G11 і G12

У класифікації охолоджувальних рідин досі багато плутанини, бо в багатьох країнах діють власні стандарти. Поширена помилка - вважати, що G11, G12, G12+ і G12++ - це універсальна система, за якою поділяють усі антифризи. Насправді це позначення рідин Volkswagen Group, що відповідають специфікаціям VW TL 774: G11 - TL 774-C, G12 - TL 774-D, G12+ - TL 774-F, G12++ - TL 774-G. Тому дивно, коли антифриз, призначений, за інформацією виробника, для європейських (не VAG) чи азійських автомобілів, має на етикетці напис G11 чи G12 - це специфікація конкретного автовиробника.

За даними джерела (2017), на конвеєрах Volkswagen уже понад 10 років не використовували ні G11, ні G12, а застосовували рідину специфікації G13 (TL 774-J). Згодом Volkswagen запровадив специфікацію G12evo (TL 774-L).

З чого складається антифриз

Основний компонент антифризу - етиленгліколь, який разом із водою, за даними джерела, становить понад 90 % об'єму охолоджувальної рідини (у середньому 45-50 % води). Частка пакета присадок мала - за даними джерела, від 3 до 12 %, - але саме присадки визначають характеристики антифризу і його захисні властивості. За типом присадок розрізняють неорганічні (силікатні, до них належить і традиційний тосол), карбоксилатні (OAT), гібридні і лобридні антифризи.

Силікатні (неорганічні) антифризи

До складу неорганічних присадок входять силікати, фосфати, борати, нітрити, нітрати, молібдати, аміни та їхні комбінації. Захищаючи систему охолодження від корозії, силікатні рідини утворюють на всій поверхні металу захисний шар, який, за оцінкою джерела, погіршує тепловіддачу, тож двигун може працювати з невеликим перегрівом. Це прискорює окиснення моторної оливи: за емпіричним правилом, підвищення температури на 10 °C приблизно вдвічі прискорює хімічні реакції. Неякісні рідини, особливо з домішкою метанолу, крім того, можуть спричиняти кавітаційне руйнування помпи через поверхневе кипіння і забивання каналів радіатора.

Хоча деякі виробники неорганічних антифризів заявляють про строк служби п'ять років і більше, таке тривале використання рідини цього типу без заміни ризиковане: за даними джерела, неорганічні антифризи втрачають до 60 % захисних властивостей уже за перший рік. Їхня перевага - низька ціна, але часто вона пояснюється не дешевизною технології, а економією на якості. На ринку трапляються й підробки на основі метанолу, які шкодять системі охолодження і токсичні.

Карбоксилатні антифризи

Технологія органічних кислот дала змогу створити ефективніші карбоксилатні антифризи. Вони утворюють захисну плівку лише в місцях початку корозії, а решта поверхні залишається чистою, тож тепловідведення не погіршується. За даними джерела, у таких рідинах під час експлуатації не утворюються абразивні неорганічні відкладення, вони краще відводять тепло, витрачаються менше і служать значно довше - до 10 років без втрати захисних властивостей. Проте строк заміни все одно визначає регламент виробника автомобіля.

Гібридні і лобридні антифризи

Поєднавши силікатну і карбоксилатну технології, виробники створили гібридні антифризи, а з них згодом виділився клас лобридних (lobrid, від low hybrid). За даними джерела, у лобридному антифризі частка неорганічних присадок не перевищує 9 % від усіх присадок. Неорганічні компоненти вводять через специфічні вимоги автовиробників, які використовують матеріали, що потребують особливого захисту.

Як обрати антифриз

Головний критерій - відповідність антифризу специфікації або допуску виробника конкретного автомобіля. Наприклад, G13 - лобридна рідина, розроблена під технічні вимоги Volkswagen AG; за даними джерела, вона застосовувалася для заправлення на конвеєрі і допускалася для доливання до рідин усіх попередніх поколінь Volkswagen (G11, G12, G12+ і G12++).

Колір антифризу не визначає його властивостей і хімічного складу - забарвлення є лише маркуванням. Багато водіїв вважають, що до зеленого антифризу треба доливати рідину того самого відтінку, але, орієнтуючись на колір, можна змішати два несумісні типи антифризу і пошкодити систему охолодження. Несправності системи охолодження - одні з найчастіших в автомобілі, тому економити на якісній охолоджувальній рідині не варто.

Антифриз і присадки до охолоджувальної рідини для вашого автомобіля TESMA підбере за специфікацією виробника; звернутися до фахівців можна через сторінку контактів.