Автомобіль / Гальмівна система / Дискові гальма / Колодки дискових гальм

Колодки дискових гальм

Колодки дискових гальм, стандартний англійський термін - Disc Brake Pads, - фрикційні елементи дискового гальмівного механізму, які гальмівний супорт притискає до робочих поверхонь гальмівного диска. Саме в парі «колодка-диск» виникає тертя, що створює гальмівний момент і перетворює кінетичну енергію автомобіля переважно на тепло.

У структурі TESMA ця сторінка описує Disc Brake Pads як вузол дискових гальм: принцип роботи, конструкцію, типи фрикційних матеріалів, характер зносу, перегрів, шум, діагностику та логіку заміни. Окрема сторінка «Колодки гальмівні комплект» присвячена конкретній каталожній запасній частині Brake Pad Set і її підбору. Не слід також змішувати дискові колодки з колодками барабанного або стоянкового гальма.

Гальмівна колодка є витратною деталлю, але її знос не можна оцінювати тільки за пробігом. Однаковий комплект на двох автомобілях може мати дуже різний ресурс через масу машини, режим руху, температуру, матеріал диска, стан супорта, частоту роботи ABS/ESP, стиль гальмування та дорожні умови.

Головне правило TESMA: зношена колодка показує не тільки власний ресурс, а й роботу всього гальмівного механізму. Якщо внутрішня і зовнішня колодки, верх і низ однієї колодки або ліве і праве колесо зношуються по-різному, новий комплект не слід встановлювати без пошуку причини.

Для чого потрібні колодки дискових гальм

Колодки виконують кілька функцій одночасно:

створюють фрикційний контакт із диском;
перетворюють притискне зусилля супорта на гальмівний момент;
працюють у широкому температурному діапазоні;
сприймають значне механічне і теплове навантаження;
повинні забезпечувати передбачуваний коефіцієнт тертя;
поступово зношуються замість необмеженого зношування інших компонентів;
разом із диском формують характеристики шуму, відчуття педалі та стабільності гальмування.

Як працюють Disc Brake Pads

Водій натискає педаль гальма.
У гідравлічному приводі створюється тиск.
Поршень або поршні супорта переміщуються.
Колодки притискаються до двох поверхонь диска.
Між фрикційним матеріалом і диском виникає тертя.
Обертанню колеса створюється опір.
Енергія руху переходить переважно у тепло.
Після відпускання педалі тиск зменшується, а механізм розвантажується.

Колодки не відходять від диска на великий зазор. Невелика близькість до робочої поверхні є конструктивно нормальною. Проблемою є не сам мінімальний контакт, а суттєве постійне підгальмовування, перегрів або нерівномірна робота.

З чого складається гальмівна колодка

Конкретна конструкція залежить від виробника, але типова Disc Brake Pad може містити:

металеву несну пластину;
фрикційний матеріал;
проміжний або підкладковий шар;
протишумну пластину або багатошаровий shim;
фаски на краях;
канавки у фрикційному шарі;
пружинні фіксатори;
контакт або місце для датчика зносу;
механічний індикатор зносу у відповідній конструкції.

Несна пластина

Сталева основа передає зусилля від поршня та корпуса супорта до фрикційного матеріалу. Вона повинна мати точну геометрію і правильно переміщуватися у передбачених посадочних місцях.

Проблеми основи:

корозія;
деформація;
пошкодження опорних вушок;
надмірне покриття, яке заважає руху;
відрив або відшарування фрикційного шару;
пошкодження фіксаторів.

Колодка, яка насилу входить у скобу, не повинна примусово забиватися на місце. Спочатку перевіряють правильність деталі, монтажну фурнітуру та корозію посадочних поверхонь.

Фрикційний матеріал

Фрикційна суміш може містити різні волокна, наповнювачі, абразивні та мастильні компоненти, металеві частинки, зв'язувальні матеріали та модифікатори тертя. Точна рецептура є частиною технології виробника.

У комерційних описах зустрічаються позначення:

органічні або NAO;
низькометалеві;
напівметалеві;
так звані керамічні формуляції;
спеціальні високотемпературні та спортивні суміші.

Ці назви не є простою шкалою «гірше-краще». Різні склади мають різний баланс тертя, шуму, пилу, зносу диска, роботи на холоді та поведінки при високій температурі.

Чому не можна вибирати колодки тільки за словом «кераміка»

Маркетингове слово не описує повністю фрикційну характеристику. Для конкретного автомобіля важливі:

відповідність гальмівній системі;
геометрія колодки;
робоча характеристика матеріалу;
сумісність із диском;
сертифікація та вимоги ринку;
режим використання автомобіля.

Матеріал, який добре працює у спортивному режимі, не обов'язково є оптимальним для холодних міських поїздок, і навпаки.

Фаски та канавки

Фаски на краях і прорізи у фрикційному матеріалі можуть використовуватися для керування контактною жорсткістю, шумом, температурою та поведінкою продуктів зносу.

Їх форма є частиною конструкції колодки. Не потрібно самостійно зрізати краї або робити канавки, якщо така модифікація не передбачена виробником.

Протишумні пластини

На задній стороні колодок можуть бути встановлені спеціальні шари або пластини, які змінюють передачу вібрацій між колодкою, поршнем і супортом.

Вони можуть бути:

приклеєними;
заклепаними;
зафіксованими механічно;
поставлятися окремо у монтажному комплекті.

Відсутня або неправильно встановлена фурнітура може стати джерелом шуму навіть при справних дисках і нових колодках.

Комплект аксесуарів колодок

Пружини, пластини та інші монтажні елементи не є декоративними деталями. Окрема сторінка TESMA - «Комплект аксесуарів, колодки дискових гальм».

Залежно від конструкції ці елементи:

утримують колодку у правильному положенні;
керують її рухом у скобі;
знижують брязкіт;
допомагають уникати неправильного контакту;
формують передбачені опорні поверхні.

Старі сильно кородовані або деформовані елементи не потрібно автоматично переносити на новий комплект, якщо виробник передбачає їх заміну.

Внутрішня і зовнішня колодка

У плаваючому супорті внутрішня колодка зазвичай контактує з поршнем, а зовнішня - з корпусом супорта. Вони можуть мати різні:

фіксатори;
пружини;
датчики;
форми тильної пластини;
протишумні елементи.

Тому навіть у межах одного комплекту не завжди допустимо міняти внутрішню і зовнішню колодки місцями.

Напрямні колодки

Деякі Disc Brake Pads мають передбачений напрямок обертання або конкретне положення на лівому і правому колесі. На це можуть вказувати:

стрілка;
маркування сторони;
асиметрична фаска;
спеціальна форма пружини;
розташування датчика зносу.

Правильне положення визначають за інструкцією виробника деталей, а не за припущенням.

Датчик зносу гальмівних колодок

У частині автомобілів використовується датчик зносу гальмівних колодок. Він може контролювати досягнення певної зони фрикційного шару та передавати електричний сигнал системі автомобіля.

Існує також окремий каталожний компонент «Датчик, знос гальмівних колодок».

Датчик не замінює механічний огляд. Він може контролювати тільки передбачену виробником колодку або сторону, тоді як інша колодка при несправному супорті здатна зноситися швидше.

Механічний індикатор зносу

У деяких конструкціях на колодці є металевий язичок, який при досягненні певного зносу починає контактувати з диском і створювати характерний звук.

Важливо відрізняти цей попереджувальний писк від сильного металевого скреготу, коли фрикційний матеріал уже фактично втрачений і по диску працює металева основа колодки.

Нормальний знос колодок

Фрикційний матеріал поступово стає тоншим. Швидкість цього процесу залежить від:

маси автомобіля;
міського або трасового режиму;
рельєфу;
температури;
стилю гальмування;
матеріалу колодки;
стану диска;
роботи супорта;
роботи ABS/ESP;
буксирування або високого навантаження.

Тому універсального ресурсу на кшталт певної кількості кілометрів для всіх Disc Brake Pads не існує.

Мінімальна товщина колодки

Єдиного універсального мінімального значення для всіх автомобілів немає. Граничний стан визначають за даними виробника автомобіля, гальмівної системи або конкретної деталі.

При оцінці важливо вимірювати саме залишок фрикційного матеріалу, а не загальну товщину разом із металевою основою.

Рішення про заміну також може бути потрібне до досягнення граничної товщини, якщо колодка:

тріскається;
відшаровується;
сильно перегріта;
забруднена;
зношена нерівномірно;
має механічне пошкодження.

Перевіряти потрібно всі колодки

Типова помилка - подивитися тільки на зовнішню колодку через колесо і зробити висновок про весь механізм.

Для правильної оцінки порівнюють:

внутрішню і зовнішню колодку;
верхній і нижній край кожної;
ліве і праве колесо однієї осі;
стан відповідних дисків;
супорти та напрямні.

Саме на цьому побудована окрема процедура «Перевірка гальмівних колодок».

Нерівномірний знос

Знос гальмівних колодок є нормальною частиною роботи, але його характер може бути діагностичною підказкою.

Нерівномірність може виникати через:

заклинювання поршня супорта;
закисання напрямних;
тугу посадку колодки у скобі;
корозію опорних поверхонь;
деформацію скоби;
пошкодження монтажної фурнітури;
нерівномірну роботу поршнів фіксованого супорта;
відмінність стану дисків.

Внутрішня колодка зношена сильніше

Це може спрямувати перевірку до поршня, рухливості плаваючого супорта або інших механічних причин, але не є автоматичним доказом конкретного дефекту.

Перевіряють:

поршень;
напрямні;
вільний рух обох колодок;
залишковий гідравлічний тиск;
гальмівний шланг;
стан диска.

Зовнішня колодка зношена сильніше

Можливими напрямами перевірки є плаваючий механізм супорта, рух корпуса, посадка зовнішньої колодки та монтажна фурнітура.

Але правило «зовнішня колодка - завжди напрямні» не є універсальним. Реальна причина визначається механічною перевіркою.

Клиновидний знос

Коли один край колодки значно тонший за інший, можливі:

одна напрямна рухається гірше за іншу;
колодка заклинює одним краєм;
скоба деформована або сильно кородована;
поршні діють нерівномірно;
встановлена неправильна деталь.

Проста заміна комплекту без усунення причини часто швидко повторює той самий характер зносу.

Засклення фрикційної поверхні

Після високої температури або певних режимів ковзання робоча поверхня може стати дуже гладкою і блискучою. У побуті це називають «заскленням» колодок.

Можливі прояви:

зміна коефіцієнта тертя;
скрип;
погіршення початкового схоплювання;
неоднорідна робота після перегріву.

Не потрібно автоматично шліфувати будь-яку блискучу колодку. Спочатку оцінюють ступінь перегріву, товщину, структурний стан і рекомендації виробника.

Перегрів колодок

Колодки працюють при високій температурі, але надмірний перегрів може змінювати властивості фрикційного матеріалу.

Причини:

тривале інтенсивне гальмування;
довгий спуск із постійно натиснутою педаллю;
заклинювання гальмівного супорта;
колодка не рухається у скобі;
залишковий тиск у гідравліці;
несправний стоянковий механізм;
невідповідний фрикційний матеріал для режиму експлуатації.

Ознаки сильного теплового навантаження

запах перегрітих гальм;
зміна кольору основи;
тріщини фрикційного матеріалу;
крихкість поверхні;
відшарування;
засклення;
виражена зміна ефективності;
одночасні теплові сліди на диску.

Після сильного перегріву оцінюють не тільки колодки, а й диск, супорт, пильовики та гальмівну рідину.

Відшарування фрикційного матеріалу

Фрикційний шар не повинен відділятися від несної пластини. Причинами можуть бути:

сильний перегрів;
корозія основи;
механічне пошкодження;
старіння;
дефект деталі.

Виражене відшарування є серйозним дефектом і не усувається приклеюванням фрикційного шару у звичайних умовах ремонту.

Тріщини фрикційного матеріалу

Оцінка тріщин залежить від їх глибини, розташування та конструкції конкретної колодки. Технологічна канавка не є тріщиною.

Підозрілими є:

глибокі розриви матеріалу;
відколювання країв;
руйнування великих ділянок;
тріщини разом із ознаками перегріву;
відділення матеріалу від основи.

Забруднення мастилом або гальмівною рідиною

Фрикційний матеріал не повинен просочуватися:

гальмівною рідиною;
моторною або трансмісійною оливою;
мастилом;
силіконовими складами;
антикорозійними матеріалами;
іншими речовинами, не призначеними для фрикційної поверхні.

Джерелом може бути витік супорта, сусіднього вузла або помилка при ремонті. Якщо фрикційний матеріал суттєво просочився, просте протирання поверхні не гарантує відновлення характеристик.

Чому не можна мастити робочу поверхню

Мастило, антискрипний склад або монтажна паста не повинні потрапляти між колодкою та диском.

Якщо конкретний виробник передбачає нанесення спеціального матеріалу на певні тильні або контактні точки, його наносять тільки у зазначені місця і в потрібній кількості.

Принцип «намазати всю задню сторону, щоб не скрипіло» не є універсальною сервісною технологією.

Чому скриплять колодки

Скрип гальм є коливальним явищем. Джерелом звуку може бути не одна деталь, а взаємодія колодки, диска, супорта і монтажної фурнітури.

Причини:

властивості фрикційної суміші;
стан поверхні диска;
корозія після стоянки;
неправильне припрацювання;
перегрів;
забруднення;
неправильні або відсутні протишумні елементи;
тугий рух колодки у скобі;
контакт механічного індикатора зносу;
невідповідна фрикційна пара.

Скрип не означає автоматично, що колодки небезпечні, але його причина повинна бути зрозуміла, особливо якщо одночасно змінилася ефективність гальмування.

Металевий скрегіт

Гучний грубий металевий звук може означати, що фрикційний шар уже зношений і по диску контактує металева основа.

Також можливі:

сторонній предмет;
пошкоджена монтажна деталь;
контакт захисного елемента з диском;
механічне руйнування колодки.

При такому симптомі експлуатацію без огляду продовжувати не слід, оскільки диск може пошкоджуватися дуже швидко.

Автомобіль погано гальмує

При симптомі «Автомобіль погано гальмує» колодки є лише одним із можливих напрямів перевірки.

З боку Disc Brake Pads можливі:

критичний знос;
перегрів;
забруднення;
невідповідний матеріал;
неповний контакт із диском;
неправильне встановлення.

Одночасно перевіряють диск, супорт, гідравліку, підсилювач, шини та інші компоненти системи.

Автомобіль тягне вбік

При уводі автомобіля під час гальмування колодки лівого і правого колеса можуть мати різний стан, температуру або забруднення.

Але також потрібно перевірити:

супорти;
диски;
гальмівні шланги;
гідравлічний тиск;
шини;
підвіску.

Вібрація при гальмуванні

Колодки можуть брати участь у виникненні вібрації через нерівномірний перенос фрикційного матеріалу, теплові плями або нестабільний контакт, але при симптомі «Б'є кермо під час гальмування» перш за все перевіряють геометрію диска та маточини, а також інші компоненти.

Заміна колодок без вимірювання диска не є надійною діагностикою вібрації.

Гріється гальмівний диск

Якщо гальмівний диск гріється значно сильніше з одного боку, колодки можуть бути постійно притиснуті до нього.

Причину шукають у:

поршні супорта;
напрямних;
посадці колодок;
стояночному механізмі;
гальмівному шлангу;
залишковому гідравлічному тиску.

Нова колодка не усуне несправність, яка не дозволяє механізму відпускатися.

Як перевіряють колодки дискових гальм

Окрема діагностична процедура - «Перевірка гальмівних колодок». У загальному випадку діють так:

Уточнюють скаргу та умови її появи.
Перевіряють індикатор зносу, якщо він є.
Оглядають обидва колеса однієї осі.
Перевіряють внутрішні та зовнішні колодки.
Вимірюють залишок фрикційного матеріалу.
Порівнюють товщину всіх колодок.
Перевіряють клиновидний знос.
Оглядають тріщини, відшарування і сколи.
Шукають ознаки перегріву.
Перевіряють забруднення.
Оцінюють стан гальмівного диска.
Перевіряють рухливість колодок у скобі.
Перевіряють супорт і напрямні.
Оглядають монтажну фурнітуру.
Перевіряють датчик зносу і проводку, якщо вони передбачені.
Лише після комплексної оцінки приймають рішення про заміну.

Чому недостатньо дивитися через спицю колеса

Через колесо часто видно тільки зовнішню колодку. Внутрішня може бути значно тоншою через несправність поршня або іншу проблему.

Також зовнішній огляд не завжди дозволяє побачити:

тріщину фрикційного шару;
відшарування;
клиновидний знос;
внутрішнє забруднення;
стан монтажних пластин.

Коли колодки потрібно замінювати

Підставами можуть бути:

досягнення граничного зносу;
спрацювання передбаченого індикатора з підтвердженим зносом;
сильна нерівномірність;
відшарування фрикційного шару;
глибокі тріщини або руйнування;
неприпустимий перегрів;
серйозне забруднення;
механічне пошкодження;
встановлена невідповідна деталь.

Точне рішення завжди враховує критерії конкретного виробника.

Чи можна замінити тільки одну колодку

Робочі колодки одного гальмівного механізму та однієї осі повинні забезпечувати симетричні фрикційні характеристики. Тому звичайний ремонт передбачає використання комплекту для відповідної осі, а не випадкову заміну однієї зношеної колодки.

Якщо одна колодка зруйнована або зношена значно сильніше за інші, спочатку встановлюють причину цієї різниці.

Що перевірити перед встановленням нового комплекту

стан обох гальмівних дисків;
товщину та геометрію дисків;
роботу поршнів;
напрямні супорта;
рухливість колодок у скобі;
корозію під монтажними пластинами;
стан пильовиків;
гальмівні шланги;
датчики зносу;
комплект монтажних елементів;
причину будь-якого аномального зносу старих деталей.

Повернення поршня супорта

Перед встановленням товстіших нових колодок поршень або поршні потрібно повернути у необхідне положення. Метод залежить від конструкції.

Особливо важливо для задніх супортів зі стоянковим механізмом:

поршень може потребувати одночасного обертання;
EPB може вимагати сервісного режиму;
примусове втиснення може пошкодити механізм.

Тому універсальне правило «просто втиснути поршень струбциною» застосовувати до будь-якого автомобіля не можна.

Контроль рівня гальмівної рідини

Коли зношені колодки тоншають, поршні супортів поступово виходять далі, а частина рідини переміщується з бачка у колісні механізми.

При поверненні поршнів під час заміни колодок рідина повертається до бачка. Якщо її раніше надмірно долили, можливе переповнення.

Тому під час роботи контролюють рівень, не допускаючи переливання або забруднення системи.

Чи потрібно міняти диски разом із колодками

Не при кожній заміні. Гальмівний диск оцінюють за власними критеріями:

товщиною;
рівномірністю товщини;
биттям;
станом поверхні;
корозією;
тріщинами;
тепловими пошкодженнями.

Але встановлювати нові колодки на диск, який не відповідає допустимому стану, неправильно.

Припрацювання нових колодок

Після заміни нова фрикційна пара повинна сформувати стабільний контакт. Для конкретного комплекту виробник може задавати власну процедуру початкових гальмувань.

Мета припрацювання:

формування рівномірної робочої поверхні;
стабілізація контактної плями;
формування передбаченого фрикційного шару на диску;
уникнення локального перегріву нового комплекту.

Універсальної кількості гальмувань, швидкості або температури для всіх колодок немає.

Чому після заміни гальмування може тимчасово відчуватися інакше

Нова колодка і старий або новий диск спочатку можуть мати неповний реальний контакт. У передбаченому режимі він поступово стабілізується.

Проте не можна списувати на нормальне припрацювання:

провалювання педалі;
сильний увод автомобіля;
перегрів одного колеса;
активний витік;
сильний металевий скрегіт;
різку втрату ефективності.

Що потрібно зробити перед виїздом після заміни

Коли поршні були відведені, перше натискання педалі може лише підводити колодки до диска. Тому до початку руху педаль приводять у нормальний робочий стан відповідно до сервісної процедури.

Також перевіряють:

рівень гальмівної рідини;
правильність встановлення всіх колодок;
фіксатори та пружини;
датчик зносу;
відсутність витоку;
вільне відпускання механізму;
роботу EPB, якщо він обслуговувався.

Чи потрібно змащувати колодки

Фрикційний матеріал не змащують ніколи. Окремі контактні точки тильної пластини або опорних поверхонь можуть потребувати спеціального сервісного матеріалу тільки тоді, коли це передбачено конкретною конструкцією.

Не можна універсально наносити:

мідну пасту;
графітове мастило;
літієве мастило;
силіконовий склад;
будь-яку іншу пасту на всі поверхні колодки.

Матеріал повинен бути сумісним із температурою, пильовиками, монтажною фурнітурою та рекомендаціями виробника.

Очищення під час ремонту

Гальмівний пил не потрібно роздувати стисненим повітрям у робочій зоні. Використовують методи очищення та засоби індивідуального захисту, передбачені сервісною практикою.

При очищенні важливо:

не забруднити фрикційні поверхні;
не пошкодити пильовики;
видалити корозію з передбачених опорних поверхонь без зміни їх геометрії;
не залишити абразив або сторонні частинки у механізмі.

Підбір колодок дискових гальм

Для каталожної запасної частини використовується сторінка «Колодки гальмівні комплект».

При підборі враховують:

VIN;
OE-номер;
вісь;
конкретну гальмівну систему;
виробника супорта;
форму і розміри колодки;
товщину нової колодки;
діаметр і товщину диска;
тип фіксаторів;
датчик зносу;
місце під зовнішній датчик;
напрямок встановлення;
електронне стоянкове гальмо;
спортивний або посилений пакет гальм;
дату виробництва автомобіля;
ринок;
технічну ревізію.

Чому колодки для однієї моделі можуть бути різними

Навіть одна модель і один рік випуску можуть комплектуватися різними супортами та дисками.

Варіанти можуть відрізнятися:

довжиною колодки;
висотою;
товщиною;
формою опорних вушок;
пружинним фіксатором;
датчиком зносу;
формою тильної пластини;
фрикційним виконанням.

Тому підбір тільки за маркою, моделлю та роком без VIN/OE або уточнення гальмівної системи може бути недостатнім.

Вісім практичних випадків

Випадок 1 - зовнішня колодка ще товста, внутрішня майже стерта

Через колесо власник бачив тільки зовнішню колодку і вважав комплект справним. Після розбирання виявили тугий поршень супорта.

Висновок: стан однієї видимої колодки не описує весь механізм.

Випадок 2 - нові колодки швидко стерлися з одного боку

Перед заміною не перевірили напрямні. Одна з них практично не рухалася.

Висновок: новий комплект не усуває заклинювання гальмівного супорта.

Випадок 3 - після заміни з'явився сильний скрип

Колодки були правильно підібрані, але старі монтажні пластини мали сильну корозію і колодка переміщувалася туго.

Висновок: шум не завжди означає невдалий фрикційний матеріал.

Випадок 4 - одна колодка забруднена гальмівною рідиною

Причиною виявився витік із супорта. Заміна тільки колодок залишила б активну несправність.

Висновок: спочатку усувають джерело забруднення.

Випадок 5 - після довгого спуску колодки втратили ефективність

Фрикційна пара працювала з надмірним тепловим навантаженням, а поверхня колодок мала ознаки перегріву.

Висновок: після такого епізоду перевіряють також диски, супорти і гальмівну рідину.

Випадок 6 - нові колодки зношуються клином

Один край колодки заїдав у кородованій скобі.

Висновок: геометрія зносу є діагностичною інформацією, а не просто показником ресурсу.

Випадок 7 - загорівся індикатор зносу, але одна колодка виглядає товстою

Система контролювала іншу колодку, а комплект мав нерівномірний знос.

Висновок: електричний сигнал потрібно підтверджувати оглядом усіх колодок.

Випадок 8 - після заміни педаль спочатку майже провалилася

Поршні були відведені, але перед початком руху колодки не підвели до дисків кількома контрольними натисканнями педалі.

Висновок: після складання педаль повинна бути приведена у нормальний робочий стан до виїзду.

30 типових помилок

Оцінювати весь комплект тільки за зовнішньою колодкою.
Визначати ресурс лише за пробігом.
Використовувати універсальну мінімальну товщину.
Не порівнювати внутрішню і зовнішню колодки.
Не порівнювати ліве і праве колесо.
Ігнорувати клиновидний знос.
Міняти колодки без перевірки супорта.
Не перевіряти напрямні.
Не перевіряти рух колодки у скобі.
Встановлювати нові колодки поверх корозійних наростів у посадочних місцях.
Забивати тугу колодку в скобу силою.
Плутати внутрішню і зовнішню колодки.
Ігнорувати напрямок встановлення.
Не встановлювати передбачену монтажну фурнітуру.
Повторно використовувати явно деформовані або кородовані монтажні елементи.
Наносити мастило на фрикційну поверхню.
Наносити випадкову пасту на всю тильну сторону.
Використовувати будь-яку змазку як універсальну антискрипну.
Вважати будь-який скрип доказом зносу.
Ігнорувати металевий скрегіт.
Шліфувати будь-яку перегріту колодку замість оцінки її стану.
Залишати колодки, просочені гальмівною рідиною або оливою.
Міняти колодки, не усунувши джерело забруднення.
Не перевіряти диск перед встановленням нового комплекту.
Вважати заміну диска обов'язковою при кожній заміні колодок.
Примусово втискати задній поршень без перевірки стоянкового механізму.
Не переводити EPB у сервісний режим, якщо цього вимагає автомобіль.
Не контролювати рівень гальмівної рідини при поверненні поршнів.
Не привести педаль у робочий стан до початку руху.
Не виконати контрольне гальмування і перевірку температури після ремонту.

Безпека

Disc Brake Pads є критичними фрикційними компонентами робочої гальмівної системи.
Не використовують колодки з критичним зносом, руйнуванням або серйозним відшаруванням.
Металевий контакт основи колодки з диском потребує негайної перевірки.
Забруднений фрикційний матеріал не вважають справним тільки після поверхневого протирання.
Точні граничні значення беруть із документації конкретної системи.
Після аномального зносу обов'язково перевіряють супорт.
Після заміни контролюють правильне положення колодок, педаль і відпускання механізму.
Гальмівний пил не роздувають безконтрольно стисненим повітрям.

Коли звичайну експлуатацію потрібно припинити

фрикційний шар практично відсутній;
чути сильний металевий скрегіт;
колодка руйнується або відшаровується;
одне колесо постійно сильно перегрівається;
колодки забруднені через активний витік;
автомобіль різко тягне вбік;
після заміни педаль працює ненормально;
не підтверджено правильне складання гальмівного механізму.

Товарні групи TESMA

Колодки гальмівні - комплекти гальмівних колодок для різних дискових систем.
Комплектуючі колодок - монтажні та допоміжні елементи відповідних гальмівних механізмів.
Диски гальмівні - фрикційна пара для дискових колодок.
Супорт - виконавчі вузли дискових гальм.
Очисники гальм, зчеплення - сервісні засоби для застосування відповідно до інструкцій виробника.
Гальмівна система - компоненти робочих гальм автомобіля.

Пов'язані сторінки бази знань TESMA

Що ще почитати на цю тему

FAQ

Що таке колодки дискових гальм?

Це фрикційні елементи, які супорт притискає до обох робочих поверхонь гальмівного диска для створення гальмівного моменту.

Як вони називаються англійською?

Стандартний термін - Disc Brake Pads.

Чим сторінка «Колодки дискових гальм» відрізняється від «Колодки гальмівні комплект»?

Перша описує вузол, його роботу, знос і діагностику. Друга присвячена конкретному каталожному Brake Pad Set і його підбору.

Скільки служать гальмівні колодки?

Універсального пробігу немає. Ресурс залежить від автомобіля, режиму руху, матеріалу, температури, супорта, диска та багатьох інших факторів.

Яка мінімальна товщина колодок?

Єдиного значення немає. Граничний залишок фрикційного матеріалу визначає виробник конкретної гальмівної системи.

Чи достатньо подивитися на колодку через колесо?

Ні. Часто видно тільки зовнішню колодку, тоді як внутрішня може мати зовсім інший знос.

Чому внутрішня колодка стерлася швидше?

Перевіряють поршень, напрямні, рух колодок у скобі, гідравлічний тиск і шланг. Один малюнок зносу не є готовим діагнозом.

Чому зовнішня колодка стерлася швидше?

Перевіряють рух плаваючого супорта, напрямні, скобу, монтажну фурнітуру та саму колодку.

Що означає клиновидний знос?

Він може вказувати на нерівномірний рух напрямних, заїдання колодки, деформацію скоби або різну роботу поршнів.

Чому скриплять нові колодки?

Причинами можуть бути фрикційний матеріал, диск, монтажна фурнітура, припрацювання, забруднення, перегрів або туга посадка у скобі.

Чи будь-який скрип означає знос?

Ні. Знос є лише однією з можливих причин шуму.

Що означає металевий скрегіт?

Однією з небезпечних причин є повне зношування фрикційного шару і контакт металевої основи з диском.

Що таке засклення колодок?

Так називають стан дуже гладкої блискучої фрикційної поверхні після певного теплового або фрикційного режиму. Її придатність оцінюють разом з іншими ознаками перегріву.

Чи можна очистити колодку, залиту гальмівною рідиною?

Якщо матеріал суттєво просочився, поверхневе очищення не гарантує відновлення фрикційних властивостей. Також обов'язково усувають джерело витоку.

Чи можна мастити задню сторону колодки?

Тільки у передбачених виробником точках і відповідним матеріалом. Універсально мастити всю тильну поверхню не потрібно.

Чи можна використовувати мідну пасту?

Не як універсальний засіб для будь-якої колодки або супорта. Застосовують лише матеріал, допустимий конкретною конструкцією.

Чи потрібно міняти колодки на обох колесах осі?

Звичайний ремонт виконується комплектом для відповідної осі, щоб зберегти симетричні фрикційні характеристики.

Чи потрібно завжди міняти диски разом із колодками?

Ні. Диски оцінюють окремо за товщиною, геометрією, поверхнею та іншими критеріями.

Чому нові колодки швидко зношуються?

Перевіряють супорт, напрямні, посадку колодок, диск, залишковий гідравлічний тиск і правильність підбору.

Що робити, якщо одна колодка стерлася майже повністю, а інша ні?

Не обмежуватися заміною. Потрібно знайти причину нерівномірної роботи механізму.

Чи потрібне припрацювання нових колодок?

Для багатьох комплектів так, але точний режим задає виробник колодок або дисків.

Чи нормально, що нові колодки спочатку гальмують трохи інакше?

Певна зміна відчуття можлива до формування стабільного контакту, але сильний увод, перегрів, витік або ненормальна педаль не є нормальним припрацюванням.

Навіщо після заміни кілька разів натиснути педаль?

Щоб підвести відведені поршні та нові колодки до робочого положення до початку руху.

Що робити з датчиком зносу при заміні?

Перевірити його конструкцію і стан. Якщо виробник передбачає заміну спрацьованого або пошкодженого датчика, встановлюють новий.

Чому після заміни колодок гріється колесо?

Перевіряють рух колодок у скобі, супорт, напрямні, стоянковий механізм, шланг і залишковий тиск.

Як правильно підібрати Disc Brake Pads?

За VIN/OE з перевіркою конкретного супорта, диска, форми колодки, датчика зносу, осі, гальмівного виконання та технічної ревізії.

Висновок

Колодки дискових гальм, або Disc Brake Pads, є основними фрикційними елементами дискового гальмівного механізму. Їхній стан визначається не тільки залишковою товщиною, а й рівномірністю зносу, структурою фрикційного шару, температурним станом, забрудненням і правильністю руху в супорті.

Нерівномірний або клиновидний знос часто є наслідком проблем супорта, напрямних чи посадочних поверхонь. Скрип не завжди означає критичний знос, а перегрів колодок може бути наслідком постійного підгальмовування. Тому заміна комплекту без аналізу старих деталей здатна залишити першопричину несправності.

Правило TESMA: використовуйте старі колодки як діагностичну карту механізму. Порівнюйте всі колодки однієї осі, перевіряйте диск, супорт, напрямні та монтажну фурнітуру. Новий комплект підбирайте за VIN/OE, встановлюйте за технологією конкретної гальмівної системи, а перед виїздом обов'язково відновіть нормальний стан педалі та переконайтеся, що гальма повністю відпускаються.