Двигун внутрішнього згоряння / Система охолодження двигуна / Діагностика - Система охолодження двигуна / Перевірка наявності газів у антифризі

Перевірка наявності газів у антифризі

Перевірка наявності газів у антифризі - це діагностична процедура, яка допомагає встановити, чи потрапляють продукти згоряння з циліндрів у систему охолодження двигуна. Для перевірки використовують хімічний блок-тестер, аналіз тиску, спостереження за бульбашками, температурою і поведінкою антифризу. Позитивний результат може вказувати на пошкодження прокладки головки блока циліндрів, тріщину головки або блока, але остаточний висновок роблять тільки після зіставлення результату з іншими перевірками.

Зразок правильного англійського перекладу: перевірка наявності газів у антифризі - Combustion Gas Test in Coolant; блок-тестер - Combustion Leak Tester; тестова рідина - Test Fluid; продукти згоряння - Combustion Gases; прокладка головки блока циліндрів - Cylinder Head Gasket; тріщина головки блока - Cylinder Head Crack; прорив газів - Combustion Gas Leakage; бульбашки в бачку - Bubbles in Expansion Tank; тест витоку циліндра - Cylinder Leak-Down Test; внутрішній витік антифризу - Internal Coolant Leak.

Ця сторінка є частиною блоку «Діагностика - Система охолодження двигуна» і пов'язана зі сторінками «Система охолодження двигуна», «Несправності - Система охолодження двигуна», «Перевірка рівня антифризу», «Опресування системи охолодження», «Видалення повітря із системи охолодження», «Вимірювання температури патрубків», «Перевірка термостата», «Перевірка водяного насоса» і «Перевірка вентилятора радіатора».

Для цієї теми релевантні охолодження та опалення, антифризи, бачок розширювальний, пробка радіатора, патрубки системи охолодження, радіатор охолодження двигуна, термостат, насос водяний і датчик температури охолоджувальної рідини. Але бульбашки в бачку не завжди є продуктами згоряння: після ремонту або заміни антифризу з системи може виходити звичайне повітря.

Головний принцип: позитивний блок-тест підтверджує наявність продуктів згоряння в газовому просторі системи охолодження, але сам по собі не визначає точне місце пошкодження. Негативний тест також не виключає несправність, якщо прорив газів проявляється тільки під навантаженням, при високому тиску наддуву або після повного прогріву.

Не відкривайте кришку розширювального бачка або радіатора на гарячому двигуні.
Не допускайте потрапляння антифризу в тестову рідину блок-тестера.
Не робіть висновок про прокладку головки блока тільки за однією бульбашкою.
Не вважайте відсутність емульсії в оливі доказом справності прокладки.
Не продовжуйте прогрів, якщо антифриз активно викидає з бачка.
Не стискайте гарячі патрубки руками.
Не використовуйте старий, забруднений або вже змінений реактив.

Зміст

Мета перевірки газів у антифризі
Коли потрібна перевірка
Як продукти згоряння потрапляють у систему
Ознаки можливого прориву газів
Чим гази відрізняються від повітряної пробки
Інструменти для діагностики
Як працює блок-тестер
Підготовка до хімічного тесту
Порядок проведення блок-тесту
Оцінювання зміни кольору реактиву
Хибнопозитивний результат
Хибнонегативний результат
Оцінювання бульбашок у бачку
Тиск після холодного запуску
Швидке твердіння патрубків
Антифриз викидає з бачка
Білий пар і запах вихлопу
Антифриз у моторній оливі
Антифриз у циліндрі
Зв'язок з опресуванням системи
Тест витоку циліндрів
Перевірка компресії
Ендоскопія і перевірка свічок
Особливості дизельного двигуна
Прорив газів під навантаженням
Інші джерела газу та внутрішніх витоків
Типові помилки діагностики
Базовий алгоритм перевірки
Контроль після ремонту
Товарні групи TESMA
Часті питання

Мета перевірки газів у антифризі

Мета процедури - підтвердити або спростувати потрапляння продуктів згоряння з камери згоряння в систему охолодження. Під час робочого такту тиск у циліндрі значно перевищує тиск антифризу. Якщо між циліндром і каналом охолодження з'являється негерметичність, гази можуть проходити в антифриз навіть тоді, коли рідина ще не потрапляє у циліндр.

Перевірка допомагає:

виявити можливе пошкодження прокладки головки блока;
запідозрити тріщину головки або блока;
пояснити повторне накопичення повітря в системі;
знайти причину викидання антифризу;
оцінити швидке зростання тиску після запуску;
відокремити проблему двигуна від несправності кришки;
доповнити результати опресування;
перевірити двигун після перегріву;
контролювати результат ремонту головки блока;
визначити напрям подальшої діагностики.

Коли потрібна перевірка

антифриз регулярно зникає без видимого зовнішнього витоку;
у розширювальному бачку постійно з'являються бульбашки;
патрубки швидко стають твердими після холодного запуску;
антифриз викидає через кришку або перелив;
двигун повторно перегрівається;
після розповітрення повітря знову накопичується;
пічка періодично перестає гріти;
температура двигуна змінюється ривками;
після перегріву з'явився білий пар із вихлопу;
один циліндр має пропуски після нічної стоянки;
на свічці видно сліди рідини або незвично чисту поверхню;
система утримує тиск при опресуванні, але проблема проявляється під навантаженням;
після ремонту головки блока потрібна контрольна перевірка;
є підозра на тріщину охолоджувача EGR або іншого теплообмінника.

Як продукти згоряння потрапляють у систему

Між камерою згоряння, каналами оливи і сорочкою охолодження знаходяться прокладка, площини блока та головки. Після перегріву, неправильного затягування, корозії або механічного пошкодження між цими зонами може утворитися канал.

прогоріла ділянка прокладки головки блока;
деформована площина головки після перегріву;
тріщина між камерою згоряння і каналом охолодження;
тріщина гільзи або блока;
неправильний момент або порядок затягування болтів;
повторне використання болтів, які розтягуються;
неправильна товщина або тип прокладки;
забруднена чи пошкоджена площина ущільнення;
детонація або надмірний тиск у циліндрі;
локальний перегрів через повітря, слабку циркуляцію або забиті канали.

Ознаки можливого прориву газів

Жодна окрема ознака не є достатньою. Навіть кілька симптомів можуть мати інші причини, тому потрібне послідовне підтвердження.

безперервний потік бульбашок при підвищенні обертів;
твердіння патрубків до повного прогріву;
викидання антифризу при нормальному рівні;
повторна повітряна пробка;
зниження рівня без плям під автомобілем;
білий пар після прогріву;
солодкий запах вихлопу;
пропуски запалювання після стоянки;
волога на свічці;
один циліндр незвично чистий;
перегрів під навантаженням;
пічка раптово стає холодною;
різке підвищення рівня у бачку при газуванні;
позитивна реакція блок-тестера.

Чим гази відрізняються від повітряної пробки

Після заміни антифризу або ремонту окремі бульбашки можуть бути звичайним повітрям. При правильному розповітренні їхня кількість поступово зменшується. Продукти згоряння надходять постійно, часто посилюються зі зростанням обертів або навантаження і знову накопичуються після кожної поїздки.

залишкове повітря зменшується після кількох циклів;
повітря часто з'являється одразу після ремонту;
гази можуть з'являтися навіть після правильного розповітрення;
потік газів часто залежить від обертів;
при прориві патрубки можуть швидко тверднути;
звичайна повітряна пробка не повинна постійно викидати антифриз;
блок-тестер реагує на продукти згоряння, а не на звичайне повітря;
негерметична кришка може створювати схожі симптоми без газів із циліндрів.

Інструменти для діагностики

блок-тестер із відповідним адаптером;
свіжа тестова рідина;
ручна груша або насос блок-тестера;
сканер OBD;
тестер тиску системи охолодження;
манометр для динамічного контролю тиску;
тестер витоку циліндрів;
компресометр;
ендоскоп;
інфрачервоний термометр;
інструмент для зняття свічок або форсунок;
захисні рукавички та окуляри.

Як працює блок-тестер

Блок-тестер встановлюють над горловиною радіатора або розширювального бачка. Через тестову рідину пропускають газ із простору над антифризом. Якщо в ньому є продукти згоряння, реактив змінює колір відповідно до інструкції виробника.

Для правильного результату важливо:

використовувати свіжу рідину;
не змішувати реактив з антифризом;
забирати газ із простору над рідиною;
дочекатися потрібної температури двигуна;
дотримуватися часу прокачування;
порівнювати колір при нормальному освітленні;
враховувати особливості бензинового і дизельного двигуна;
повторювати тест при сумнівному результаті.

Підготовка до хімічного тесту

Перевірити рівень антифризу на холодному двигуні.
Оглянути систему на зовнішні витоки.
Перевірити стан кришки.
Зчитати температуру і коди сканером.
Переконатися, що система правильно розповітрена.
Підготувати блок-тестер і свіжий реактив.
Вивчити інструкцію до конкретного комплекту.
Прогріти двигун у безпечному режимі.
Не допустити активного кипіння або викидання рідини.
Створити достатній газовий простір під тестером.

Порядок проведення блок-тесту

Безпечно відкрити систему відповідно до конструкції автомобіля.
За потреби знизити рівень рідини нижче горловини.
Заповнити камеру блок-тестера реактивом.
Встановити тестер герметично над горловиною.
Запустити або залишити двигун працювати за процедурою.
Прокачувати газ через реактив ручною грушею.
Не втягувати антифриз у камеру.
Спостерігати за зміною кольору.
За потреби короткочасно підвищити оберти за безпечних умов.
Порівняти результат з еталоном виробника тесту.
При сумнівному результаті замінити реактив і повторити тест.
Після завершення встановити кришку і перевірити рівень після охолодження.

Оцінювання зміни кольору реактиву

Початковий та позитивний колір залежать від конкретного реактиву. Не потрібно орієнтуватися тільки на загальне правило з іншого набору. Важливо використовувати шкалу виробника тестової рідини.

стійка виражена зміна кольору вказує на позитивну реакцію;
незначне помутніння може бути наслідком забруднення;
реактив, який уже використовувався, може давати неправильний результат;
потрапляння антифризу псує тест;
повільна зміна потребує повторення зі свіжою рідиною;
позитивний тест бажано підтвердити іншими методами;
негативний тест оцінюють разом із режимом двигуна;
після ремонту тест повторюють у тих самих умовах.

Хибнопозитивний результат

Хибнопозитивна реакція можлива, якщо тестову камеру забруднено, у реактив потрапила рідина або гази з іншого джерела.

залишки попереднього позитивного тесту;
забруднена груша або трубка;
потрапляння антифризу в реактив;
використання невідповідної тестової рідини;
пари хімічних засобів у бачку;
неправильне зберігання реактиву;
помилкове оцінювання кольору при штучному освітленні;
повторне використання відпрацьованого реактиву.

Хибнонегативний результат

Негативний блок-тест не завжди виключає проблему. Невеликий канал може відкриватися тільки при високому тиску в циліндрі, значному навантаженні, повному прогріві або певному положенні деталей.

двигун недостатньо прогрітий;
тест проведено тільки на холостому ходу;
прорив з'являється під наддувом;
негерметичність виникає після тривалої поїздки;
реактив втратив активність;
через тестер прокачано недостатньо газу;
газовий простір був занадто малим;
проблема проявляється тільки при холодному запуску;
антифриз потрапляє в циліндр без значного зворотного прориву газів.

Оцінювання бульбашок у бачку

Рух рідини у бачку може бути штатною циркуляцією через тонкий зворотний патрубок. Бульбашки потрібно оцінювати окремо від потоку антифризу.

окремі бульбашки після заповнення можуть бути нормальними;
постійний потік після повного розповітрення потребує перевірки;
збільшення бульбашок при газуванні може вказувати на прорив;
піна може виникати через неправильний антифриз або забруднення;
кипіння через перегрів не є прямим доказом газів із циліндрів;
струмінь зі зворотного патрубка не потрібно плутати з бульбашками;
негерметична кришка змінює поведінку рідини;
для підтвердження потрібен хімічний або інший тест.

Тиск після холодного запуску

На повністю холодному двигуні система не повинна миттєво створювати високий тепловий тиск. Якщо патрубки різко твердіють через короткий час після запуску, можливе надходження газів із циліндрів.

При оцінюванні враховують:

початкову температуру двигуна;
час від запуску до зростання тиску;
оберти двигуна;
стан кришки;
рівень антифризу;
залишковий тиск після попередньої поїздки;
наявність електричного насоса;
дані манометра, а не тільки суб'єктивну твердість патрубка.

Швидке твердіння патрубків

Твердий патрубок на прогрітому двигуні може бути нормальним наслідком робочого тиску. Діагностичне значення має неприродно швидке твердіння на холодному двигуні або повторне надлишкове підвищення тиску після його скидання.

перевірити патрубок до запуску;
контролювати його поведінку без дотику до гарячих деталей;
порівняти з показаннями манометра;
перевірити номінал кришки;
оцінити температуру за сканером;
перевірити тонкий патрубок бачка;
виконати блок-тест;
не робити висновок лише за відчуттям рукою.

Антифриз викидає з бачка

Викидання антифризу може бути спричинене газами, перегрівом, надмірним рівнем, несправною кришкою, повітряною пробкою або локальним кипінням через слабку циркуляцію.

перевірити рівень на холодному двигуні;
перевірити кришку;
перевірити температуру за сканером;
перевірити термостат;
перевірити водяний насос;
перевірити вентилятор;
перевірити розповітрення;
виконати блок-тест;
перевірити радіатор на забруднення;
не продовжувати рух при повторному викиданні рідини.

Білий пар і запах вихлопу

Білий пар при холодній погоді може бути звичайним конденсатом. Ознакою внутрішнього витоку стає густий пар, який не зникає після прогріву, має солодкуватий запах і супроводжується зниженням рівня антифризу.

оцінити тривалість появи пару;
врахувати температуру і вологість повітря;
перевірити рівень антифризу;
перевірити пропуски запалювання;
оглянути свічки;
перевірити циліндри ендоскопом;
не визначати антифриз у вихлопі тільки за кольором;
порівняти симптом з результатом блок-тесту.

Антифриз у моторній оливі

Емульсія під кришкою оливозаливної горловини не завжди означає пошкодження прокладки. Вона може утворюватися через конденсат при коротких поїздках. Важливі зміна рівня оливи, стан щупа, результати аналізу і загальна картина.

перевірити рівень моторної оливи;
оглянути щуп;
оцінити стан оливи в піддоні;
перевірити систему вентиляції картера;
врахувати режим коротких поїздок;
за потреби провести лабораторний аналіз;
перевірити теплообмінник оливи;
не запускати двигун при значному потраплянні антифризу в оливу.

Антифриз у циліндрі

Після зупинки двигуна антифриз може повільно проникати в циліндр. На наступному запуску виникають пропуски, білий пар або навіть ризик гідроудару при великій кількості рідини.

пропуски в одному циліндрі після нічної стоянки;
волога свічка;
незвично чистий електрод або камера;
солодкий запах зі свічкового отвору;
рідина, видима ендоскопом;
зниження тиску при опресуванні;
утруднений проворот двигуна;
поява пару одразу після запуску.

Зв'язок з опресуванням системи

Опресування і блок-тест перевіряють різні напрямки негерметичності. Опресування створює тиск у системі охолодження і шукає вихід рідини. Блок-тестер шукає продукти згоряння, які надходять із циліндрів.

позитивний блок-тест може бути при нормальному холодному опресуванні;
падіння тиску при опресуванні не завжди супроводжується позитивним блок-тестом;
обидва позитивні результати посилюють підозру на внутрішню негерметичність;
зовнішній витік може пояснити падіння тиску без газів;
прорив газів може проявлятися тільки при роботі двигуна;
після ремонту бажано повторити обидві процедури.

Тест витоку циліндрів

Під час тесту витоку в циліндр подають стиснене повітря при закритих клапанах. Якщо в бачку з'являються бульбашки, повітря проходить із циліндра в систему охолодження.

встановити поршень у правильне положення;
зафіксувати колінчастий вал;
подати контрольований тиск;
спостерігати за бачком;
перевірити шум у впуску, вихлопі та картері;
порівняти всі циліндри;
враховувати температуру двигуна;
проводити процедуру з дотриманням безпеки.

Перевірка компресії

Нормальна компресія не виключає невеликий прорив газів у систему охолодження. Пошкодження може пропускати тільки при високому тиску згоряння, але майже не впливати на швидкість прокручування стартером.

порівнювати циліндри між собою;
виконувати сухий і за потреби мокрий тест;
враховувати фазорегулятори і стан акумулятора;
не використовувати компресію як єдиний тест прокладки;
доповнювати її тестом витоку;
аналізувати пропуски і корекції роботи двигуна.

Ендоскопія і перевірка свічок

Антифриз може очищати нагар у конкретному циліндрі. Через це одна камера або поршень виглядають значно чистішими за інші.

порівняти всі свічки;
перевірити колір ізолятора;
знайти сліди вологи;
оглянути поршні ендоскопом;
перевірити стінки циліндрів;
провести огляд після тривалої стоянки;
не плутати очищення паливом з очищенням антифризом;
зіставити результат із кодами пропусків.

Особливості дизельного двигуна

У дизельному двигуні високий тиск згоряння може спричиняти прорив, який помітний тільки під навантаженням. Крім прокладки і головки, потрібно перевіряти охолоджувач EGR та інші теплообмінники.

використовувати реактив, придатний для дизельного вихлопу;
враховувати роботу EGR;
перевіряти охолоджувач EGR окремо;
враховувати тиск наддуву;
проводити повторний тест після навантаження;
аналізувати тиск у системі під час поїздки;
перевіряти форсунки та якість згоряння;
не обмежувати діагностику тільки прокладкою головки.

Прорив газів під навантаженням

На турбованому двигуні невелика негерметичність може не проявлятися на холостому ходу. Під наддувом тиск у циліндрі зростає, і гази починають активно надходити в антифриз.

негативний тест на холостому ходу не є остаточним;
симптом може виникати тільки після розгону;
тиск у системі перевіряють динамічно;
після навантаження повторюють хімічний тест;
контролюють температуру і тиск наддуву;
перевіряють правильність калібрування двигуна;
оцінюють ознаки детонації;
не відкривають гарячу систему одразу після тестової поїздки.

Інші джерела газу та внутрішніх витоків

Не кожний позитивний симптом означає прокладку головки блока. У системі можуть бути інші вузли, через які газ або рідина переходять між контурами.

тріщина охолоджувача EGR;
негерметичний теплообмінник;
охолоджуваний впускний колектор;
охолоджувач турбіни;
теплообмінник моторної оливи;
охолоджувач трансмісійної рідини в радіаторі;
компресор повітря на окремих дизельних двигунах;
пошкодження гільзи циліндра;
кавітаційне пошкодження блока;
неправильне підключення допоміжних контурів.

Типові помилки діагностики

робити висновок тільки за бульбашками;
проводити тест на холодному двигуні без урахування процедури;
втягувати антифриз у реактив;
використовувати стару тестову рідину;
не перевіряти герметичність самого тестера;
не розповітрити систему перед тестом;
плутати струмінь зворотного патрубка з газами;
ігнорувати несправну кришку;
вважати відсутність емульсії доказом справності;
вважати нормальну компресію доказом відсутності прориву;
не повторювати тест під навантаженням;
не перевіряти охолоджувач EGR;
відкривати гарячий бачок;
замінювати прокладку без перевірки площини головки;
не усувати початкову причину перегріву.

Базовий алгоритм перевірки

Перевірити рівень антифризу на холодному двигуні.
Оглянути систему на зовнішні витоки.
Перевірити кришку бачка або радіатора.
Зчитати коди і температуру сканером.
Перевірити правильність розповітрення.
Оцінити бульбашки після запуску.
Оцінити швидкість зростання тиску.
Виконати блок-тест зі свіжим реактивом.
При сумнівному результаті повторити тест.
Провести опресування системи.
Перевірити свічки або форсунки.
Оглянути циліндри ендоскопом.
Виконати тест компресії.
Виконати тест витоку циліндрів.
Перевірити моторну оливу.
Перевірити охолоджувач EGR та теплообмінники.
За потреби повторити тест після навантаження.
Визначити точний напрям негерметичності.
Після ремонту повторити хімічний тест.
Провести кілька контрольних теплових циклів.

Контроль після ремонту

блок-тестер не показує продуктів згоряння;
патрубки не твердіють відразу після холодного запуску;
у бачку немає постійного потоку бульбашок;
антифриз не викидає через кришку;
система утримує тиск при опресуванні;
рівень антифризу стабільний;
пічка працює рівномірно;
температура двигуна стабільна;
немає білого пару після прогріву;
немає пропусків після холодного запуску;
моторна олива не містить ознак антифризу;
компресія і тест витоку відповідають нормі;
вентилятор і термостат працюють правильно;
усунуто початкову причину перегріву;
симптом не повторюється під навантаженням.

Товарні групи TESMA

Нижче використані товарні посилання TESMA з перевіреного довідника. Для перевірки газів у антифризі важливі рідина, елементи герметичності й тиску, патрубки, радіатор, насос, термостат і датчики температури.

Антифриз і обслуговування

Бачок, кришка і патрубки

Радіатор, помпа і термостат

Вентилятор і датчики

Часті питання

Чи всі бульбашки в бачку означають пробиту прокладку?

Ні. Після заміни антифризу з системи може виходити повітря, а через бачок може проходити штатний зворотний потік. Підозрілим є постійний потік бульбашок після правильного розповітрення, особливо якщо він посилюється з обертами.

Що показує блок-тестер?

Він визначає наявність продуктів згоряння у газовому просторі системи охолодження. Тест не показує точно, чи пошкоджена прокладка, головка, блок або інший вузол.

Чи може блок-тест бути негативним при несправній прокладці?

Так. Невеликий прорив може проявлятися тільки після прогріву, під навантаженням або при наддуві. У такому випадку тест повторюють в інших безпечних умовах і доповнюють іншими методами.

Чому патрубок швидко стає твердим?

Причиною може бути надходження газів із циліндрів, але також потрібно враховувати температуру, залишковий тиск, кришку і конструкцію системи. Об'єктивніше використовувати манометр.

Чи обов'язково буде емульсія в оливі?

Ні. Пошкодження між циліндром і каналом охолодження може пропускати гази в антифриз без потрапляння рідини в моторну оливу.

Чи допоможе перевірка компресії?

Вона корисна, але нормальна компресія не виключає невеликий прорив газів. Більш інформативним доповненням може бути тест витоку циліндрів.

Чому антифриз викидає, але тест негативний?

Потрібно перевірити перегрів, кришку, надмірний рівень, термостат, помпу, вентилятор, забитий радіатор і повітряну пробку. Не кожне викидання антифризу пов'язане з циліндрами.

Чи можна перевірити гази на холодному двигуні?

Це залежить від методики і характеру несправності. Хімічний тест зазвичай потребує циркуляції та достатнього надходження газу в простір над рідиною, але відкривати гарячу систему небезпечно.

Що перевірити після позитивного тесту?

Потрібно провести тест витоку циліндрів, перевірку компресії, ендоскопію, огляд свічок, опресування та перевірку теплообмінників. Лише після цього визначають обсяг ремонту.

Що підтверджує успішний ремонт?

Негативний повторний тест, стабільний рівень антифризу, відсутність бульбашок і надмірного тиску, нормальна температура та відсутність симптомів під навантаженням.

Пов'язані сторінки бази знань TESMA

Що ще почитати по цій темі

Висновок

Перевірка наявності газів у антифризі допомагає встановити, чи потрапляють продукти згоряння з циліндрів у систему охолодження. Основний метод - хімічний блок-тестер, але його результат потрібно оцінювати разом із поведінкою тиску, бульбашками, температурою, рівнем антифризу, опресуванням, станом свічок і результатами перевірки циліндрів.

Позитивний тест вказує на внутрішню негерметичність, але не визначає автоматично точне місце пошкодження. Негативний тест не виключає прорив, який виникає тільки під навантаженням або після прогріву. Правильна діагностика має встановити не лише наслідок, а й початкову причину перегріву або пошкодження, щоб після ремонту проблема не повторилася.